Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Під ред. проф. A.C. Булатова. СВІТОВА ЕКОНОМІКA (Підручник), 2005 - перейти до змісту підручника

24.2. Зовнішні чинники розвитку Зовнішня торгівля

У 90-і рр.. частка Латинської Америки у світовому експорті росла, склавши майже 5% (правда, ще швидше росла її частка у світовому імпорті, що перевищила 5%). Темпи зростання латиноамериканського експорту в зазначені роки дорівнювали 9%, тобто вони набагато опе-Режан темпи зростання ВВП, і при цьому відбувалися прогресивні зрушення в структурі експорту; зростання частка машин і устаткування і знижувалася частка сировини і палива. Експорт був орієнтований в першу чергу (70%) на розвинені країни (у тому числі майже 50% - на США), а в другу (21%) - на взаємну торгівлю. Проте найгострішою проблемою Латинської Америки залишається швидко зростаючий в умовах лібералізації зовнішньої торгівлі відрив імпорту від експорту і наростаючий дефіцит зовнішньоторговельного балансу.
Імпорт капіталу
У 90-і рр.. різко збільшився приплив прямих іноземних інвестицій до Латинської Америки. Так, із середньорічною в 1986 - 1991 рр.. величини в 9,5 млрд дол він зріс до 56 млрд дол в 1997 р., насамперед за рахунок Аргентини (6,3 млрд дол), Бразилії (16? 3), Венесуели (4,9), Колумбії (2,4), Чилі (5,4) і Мексики (] 2,1 млрд дол), У результаті обсяг накопичених на континенті прямих іноземних інвестицій зріс з 48 млрд дол в 1980 р. і 124 млрд дол в 1990 р . до 375 млрд дол в 1997 гм причому 1/3 з них припадає на Бразилію (126 млрд дол) і 1/4 - на Мексику (87 млрд дол). В результаті прямі іноземні інвестиції забезпечували в 1996 г, близько 13% усіх капіталовкладень в основний капітал на континенті.
Проте основним видом притікає на континент іноземного капіталу аж до останнього часу були портфельні інвестиції, причому, як і в Росії, переважно в купівлю державних цінних паперів, а не в акції ком-паній. При настанні ознак погіршення економічної ситуації ці «гарячі гроші» швидко йдуть з країни, надаючи можливого фінансовій кризі вже неминучий характер. Так, наприкінці 1998 г-іноземні інвестори, яких підганяли со-думками в здатності бразильського уряду покрити 65-мільярдний дефіцит бюджету, повели з країни 40 млрд дол
Економічні відносини Росії з Латинською Америкою
Ці відносини мають давню історію, але в останні де-сятілетія вони багато в чому визначалися зв'язками нашої країни з Кубою. У 1989 р. частка Латинської Америки у зовнішній торгівлі СРСР становила 6,5%, у тому числі з Кубою - 5,5%. З розпадом СРСР ця торгівля різко впала, але в останні роки має тенденцію до зростання. У 1997 г, частка Латинської Америки у зовнішньоторговельному обороті Росії склала 1,8%, переважна частина якого припадає на Кубу, Бразилію, Аргентину, а також Панаму та інші офшорні центри Латинської Америки.
Ще в радянські часи склалася структура товарообігу з зазначеними країнами. Наша країна традиційно закуповує там товари, які або не виробляються в Росії по природно-кліматичних умов, або їх виробництво дефіцитно в певні роки (кава * какао-бобьг та продукти їх переробки, банани, рослинні масла, сахар3 шерсть, шкіри, боксити та ін .).
Що стосується вітчизняного експорту, то в 90-і рр.. він зазнав істотних змін »Якщо раніше 4/5 і більше радянського експорту до Латинської Америки становила продукція машинобудування, то в останні роки російський експорт до країн цього регіону включає в основному матеріали і напівфабрикати (добрива, лісоматеріали, цемент, метали і т.д.), тобто товари з низьким ступенем обробки. Виняток становлять поставки автомобілів в Панаму, де через вільну експоотную зону у м. Колон вони реекспортуються в інші латиноамериканські країни, а також поставки авіатехніки в Перу.
Прй оцінці перспектив економічних зв'язків слід враховувати можливості використання вже створеного зачепила, в тому числі у вигляді раніше побудованих з нашою допомогою промислових об'єктів (особливо на Кубі), раніше проданого енергетичного обладнання та авіаційної техніки, які потребують в модернізації та запасних частинах.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz