2.4.3. Розподіл ваг між показниками і визначення кредитного рейтингу
Варіація показника кредитного рейтингу досить суттєва - від 1,8 до 2,6 бала. У разі класифікації позичальників за значенням кредитного рейтингу в розмірі чотирьох груп одне і те ж підприємство може отримати різний кредитний рейтинг, що пояснюється не характером діяльності, а суб'єктивними відмінностями системи ваг, прийнятої в даному кредитному установі.
Отже, можна зробити висновок про те, що статистичні методи присвоєння кредитних рейтингів позичальників не вирішують проблему спотворення результатів оцінки через надмірну суб'єктивності процесу аналізу.
Яким же чином можна перейти від набору фінансових показників до узагальненого інтегрованого значенням кредитного рейтингу? Світовий досвід в області моделювання цього процесу виділяє два основних способи переходу від стану оцінки фінансового стану позичальника до рівня кредитоспроможності.
Наявність лінійної залежності між фінансовими показу-телямі і значенням кредитного рейтингу. Вперше дана модель була запропонована в 1966 р. Е. Альтманом. Рейтинг кредитоспроможності побудований за допомогою апарату мультиплікативного дискримінантного-го аналізу (МБА) і дозволяє в першому наближенні розділити господарюючі суб'єкти на стабільні підприємства і потенційних банкрутів. При побудові рейтингу Альтман обстежив 66 підприємств, половина яких збанкрутувала в 1946-1965 рр.., А половина працювала успішно, і досліджував 22 аналітичних коефіцієнта, які могли бути корисні для прогнозування можливого банкрутства. З цих показників він відібрав п'ять найбільш значущих і побудував багатофакторне регресійне рівняння. Таким чином, рейтинг кредитоспроможності являє собою функцію від деяких показників, що характеризують економічний потенціал підприємства і результати його роботи за минулий період.
Отже, дослідження даної теми параграфа дозволяє сформулювати наступні висновки:
1. Алгоритм присвоєння кредитного рейтингу позичальника включає в себе кілька етапів, а саме: визначення кількісних і якісних показників, встановлення шкали клас - ності коефіцієнтів, вибір ваг, розрахунок рейтингу і його коригування на підставі якісних факторів.
З економічної точки зору основними фінансовими поки ^ казниками, що характеризують діяльність позичальника, служать показники рентабельності, ліквідності, оборотності і левереджа.
Після розрахунку коефіцієнтів необхідна їх інтерпретація. Які значення вважати оптимальними, а які ні? Встановлення шкали класності на основі показників варіації - дисперсії та середнього квадратичного відхилення - дозволяють класифікувати значення коефіцієнтів. Розраховані показники варіації правомірно використовувати тільки для аналізу позичальників, що належать до однієї галузі, так як середні значення показників сильно розрізняються від галузі до галузі.
Основним інструментом переходу від групи фінансових коефіцієнтів до інтегрованим показником рейтингу до теперішнього часу був метод дискримінантного аналізу, згідно з яким між коефіцієнтами і рейтингом існує лінійна залежність. Ступінь впливу коефіцієнта на значення рейтингу визначається вагою коефіцієнта. Проблема оптимального вибору ваг коефіцієнта - слабка ланка даної методики. Суб'єктивізм, властивий процесу присвоєння ваг, спотворює результати розрахунків.
Присвоєння кредитного рейтингу з використанням нейронних мереж починає застосовуватися у світовій банківській практиці. Дана методика дозволяє уникнути проблеми вибору ваг коефіцієнтів. У процесі навчання нейронна мережа досліджує нелінійну залежність між фінансовими коефіцієнтами і значеннями рейтингів. На основі виявленої залежності і нових значень коефіцієнтів потенційного позичальника визначається рейтинг його кредитоспроможності.
Запитання для самоконтролю
Як для точності розрахунку слід зважувати коефіцієнти, використовувані при визначенні фінансових показників діяль-ності підприємств?
Які особливості, притаманні підприємствам різних видів діяльності; чи слід враховувати їх при оцінці кредитоспроможності позичальника?
Який зміст трибальною шкали класності кожного показника, використовуваної в російській банківській практиці?
У чому полягає суть переходу від набору фінансових показників до узагальненого інтегрованого значенням кредитного рейтингу?