| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
24.4. Методи перевірки | ||
|
При вивченні систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю доцільно розглянути наступні питання. Організацію систем обліку і внутрішнього контролю за операціями емісії, їх спрямованість на забезпечення запобігання або виявлення, а також виправлення суттєвих викривлень. Функціонування систем, способи і методи обліку та внутрішнього контролю, ефективність їх дії протягом відповідного періоду часу. При оцінці системи бухгалтерського обліку аудитору необхідно вивчити: положення облікової політики, що визначають порядок відображення в обліку операцій емісії, методи їх оцінки при придбанні та списанні; документообіг за операціями емісії; 1. генеральну сукупність даних про операції емісії, що підлягають перевірці. При оцінці системи внутрішнього контролю слід розглянути: розподіл функцій управління операціями емісії між структурними підрозділами організації; системи документообігу за операціями емісії ; перелік процедур внутрішнього контролю, що застосовуються в від-носінні операцій емісії; організацію системи внутрішнього контролю. Наявність спеціалізованих підрозділів і розмежування повноважень при здійсненні операцій емісії слід розглядати як наявність елементів внутрішнього контролю. Аудитор може використовувати результати функціонування системи внутрішнього контролю в своїй роботі і навпаки, відсутність системи підвищує ризик аудиторської перевірки. За результатами планування до обраним для перевірки об'єктів емісії аудитору слід застосувати певні методи перевірки (аудиторські процедури - тести). Як об'єктів перевірки можуть виступати: дебіторська заборгованість засновників за результатами емісії акцій; дебіторська заборгованість, що виникла у зв'язку з попередньою оплатою товарно-матеріальних цінностей за рахунок коштів облігаційних позик; зобов'язання за отриманими облігаційних позиках короткострокового і довгострокового характеру; зобов'язання перед бюджетом з податків, що виникли у зв'язку із здійсненням операцій емісії; витрати з розміщення та додаткового обслуговування цінних емісійних паперів; інші об'єкти, що виникають у зв'язку із здійсненням операцій емісії. Обрані для аудиторської перевірки процедури повинні відповідати принципу достатності та забезпечувати збір необ-дімого кількості аудиторських доказів щодо дост-вірності показників звітності про операції емісії. Надійність аудиторських доказів буде залежати від джерела їх отримання та форми подання. При оцінці надійності аудиторських доказів про достовірність показників звітності про операції емісії аудитор виходить з такого: аудиторські докази, отримані із зовнішніх джерел (від третіх осіб, наприклад, органів державної статистики, фінансового консультанта і т. п.), більш надійні, ніж докази, отримані з внутрішніх джерел; аудиторські докази, отримані з внутрішніх джерел, більш надійні, якщо існуючі системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю є ефективними щодо операцій емісії; аудиторські докази у формі документів і письмових заяв більш надійні, ніж заяви, представлені в усній формі. Аудитор отримує аудиторські докази шляхом виконання наступних процедур перевірки по суті: інспектування результатів операцій емісії; спостереження за порядком і процедурами здійснення операцій емісії; запит третім особам і підтвердження; перерахунок, перевірка арифметичних розрахунків аудируемого особи як в первинних документах про операції емісії, так і в бухгалтерських регістрах; аналітичні процедури щодо операцій емісії як в динаміці за певний період часу, так і за обсягами операцій емісії в розрізі видів емітованих цінних паперів. Інспектування результатів операцій емісії являє собою перевірку записів та документів, що підтверджують стан дебіторської або кредиторської заборгованості, що виникли в результаті здійснення операцій емісії. У ході інспектування записів і документів аудитор по-лучает аудиторські докази різного ступеня надійності залежно від їх характеру і джерела, а також від ефективності засобів внутрішнього контролю за процесом їх обробки. Документальні аудиторські докази, які характеризуються різними ступенями надійності, включають в себе: документальні аудиторські докази, створені третіми особами і перебувають у них (зовнішня інформація). До цієї групи доказів можна віднести: публікації про операції емісії в періодичній пресі, дані офіційних органів статистики, аналітичні огляди фондових аналітиків та інші аналогічні документи; документальні аудиторські докази , створені третіми особами, але знаходяться у аудируемого особи. У їх числі, наприклад, можуть бути: свідоцтво про державну реєстрацію випуску цінних паперів, звіти про підсумки випуску цінних паперів, що пройшли державну реєстрацію; документальні аудиторські докази, створені аудіруемим особою і перебувають у нього. Наприклад, рішення, які є підставою для розміщення цінних паперів, проспекти емісії, регістри бухгалтерського обліку, документи оперативного обліку операцій емісії (журнали обліку, відомості, списки, переліки). У ході спостереження аудитор оцінює здійснення процесів або виконання процедур співробітниками підприємства, що перевіряється. Наприклад, спостереження аудитора за підготовкою звіту про підсумки випуску цінних паперів. Аудиторські процедури запиту та підтвердження у обізнаних осіб (третіх осіб) як в усній, так і в письмовій формі можуть застосовуватися для отримання аудиторських доказів про обсяг заборгованості та зобов'язань, що виникли з розрахунків у зв'язку з проведенням операцій емісії. Ці процедури, як правило, здійснюються щодо інформації, що міститься в бухгалтерських записах. Перерахунок являє собою перевірку точності арифметичних розрахунків у первинних документах (наприклад, у підсумковій відомості прийому заявок на покупку цінних паперів) та бухгалтерських записах по операціях емісії. Процедура може використовуватися і щодо самостійно виконаних аудитором розрахунків - аналітичних процедур. Обрані для конкретної перевірки методи повинні бути описані в програмі аудиту. Застосування цих методів повинне забезпечити отримання достатніх та належних аудиторських доказів. Слід враховувати, що аудиторські докази повинні бути зібрані за всіма критеріями визнання об'єкта обліку. Наявність доказів щодо одного критерію визнання виключається компенсується відсутністю доказів хоча б по одному іншому критерію. Наприклад, наявність доказів щодо існування зобов'язань, пов'язаних із здійсненням емісії, не може компенсувати відсутність аудиторських доказів щодо правильності їх оцінки при відображенні в бухгалтерській звітності. Вибір і застосування на практиці методів аудиту є перевіркою операцій емісії по суті. Це необхідно для вираження думки аудитора про наявність критеріїв визнання достовірності дебіторської заборгованості, витрат і зобов'язань для цілей звітності. У ході тестів аудитор може отримати докази, що відносяться більш ніж до однієї передумові, наприклад, при перевірці погашення дебіторської заборгованості по операціях емісії він може виявити аудиторські докази стосовно правильності вартісної оцінки цих операцій. Якщо фактичні результати діяльності та фінансовий стан опиняться в значній мірі відмінними від сплані-рова оцінок суттєвості та аудиторського ризику, останні слід переглянути і в разі необхідності провести додаткові аудиторські процедури. За наявності серйозних сумнівів щодо достовірності відображення господарських операцій емісії у фінансовій (бухгалтерської) звітності аудитор повинен спробувати отримати достатні належні аудиторські докази для усунення такого сумніву. У разі неможливості отримання достатніх належних аудиторських доказів аудитор висловлює свою думку з відповідним застереженням або відмовляється від висловлення думки. При аудиті операцій емісії окремо слід розглянути питання здійснення емісії цінних паперів, що супроводжується реєстрацією проспекту емісії, в тому числі при публічному розміщенні емісійних цінних паперів, що представляють собою події після звітної дати. Наприклад, від аудитора може знадобитися проведення до виконавчих аудиторських процедур, що охоплюють період до дати державної реєстрації випуску емісійних цінних паперів або можливо близькою до цього дати. Додаткові процедури можуть полягати у вивченні проспекту емісії цінних паперів на предмет відповідності містяться в ньому тієї бухгалтерської інформації, яка відноситься до перевіряється аудитором періоду. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||