Головна
Головна → 
Фінанси → 
Бухгалтерський облік. Аудит → 
« Попередня Наступна »
Під редакцією В.В. Скобарь. АУДИТ (Підручник для вузів), 2005 - перейти до змісту підручника

26.2. План і програма аудиту

Планування - один з найважливіших етапів аудиту, так як без розробки загальної стратегії і детального підходу неможливий якісний аудит. Результати планування аудиторської перевірки достовірності фінансової (бухгалтерської) звітності оформляються двома документами: план і програма аудиту.
Планування перевірки фінансової (бухгалтерської) звітності включає:
планування перевірки по суті - складання комплексу питань, включаючи перелік статей балансу, за якими проводиться перевірка;
планування складу групи аудиторів для перевірки;
складання календарного графіка перевірки, тобто коли і з якими витратами часу проводитимуться окремі аудиторські процедури.
План аудиту повинен містити інформацію про основні орга-ганізаційні питаннях:
плановані трудовитрати;
рівень (рівні) суттєвості;
оцінку аудиторського ризику;
терміни проведення перевірки;
склад аудиторської групи;
перелік сегментів аудиту з зазначенням термінів їх проведення і виконання.
Програма аудиту містить детальну інформацію про ауді-торських процедурах, необхідних для практичної реалізації загального плану аудиту:
види процедур, які будуть використовуватися при перевірці;
способи застосування процедур;
способи документування.
Розробка загального плану і програми аудиту відбувається після попереднього збору інформації про підприємство, а саме про особливості його господарських процесів, специфіці діяльності.
Процес планування можна розділити на 2 етапи:
попереднє планування,
підготовку і складання загального плану і програми аудиту.
Основні роботи з планування аудиту проводяться після направлення аудитором підприємству листа-зобов'язання про згоду на проведення аудиту.
У той же час планування перевірки фінансової (бухгалтерської) звітності є безперервним процесом. Аудитор в процесі аудиту зобов'язаний внести до плану перевірки необхідні зміни, якщо:
підприємство надало неточні відомості про стан справ, що призвело до зміни основних позицій перевірки;
виявлені істотні помилки, і необхідно провести додаткові перевірочні процедури;
відбулася зміна термінів проведення перевірки фінансової (бухгалтерської) звітності з вини підприємства.
За підсумками попереднього планування аудиторська ор-ганізації остаточно вирішує питання про можливість проведення аудиту та укладання договору, визначає кількісний і якісний склад групи фахівців для проведення аудиту, а також вартість аудиторських послуг.
При розробці загального плану і програми аудиту визначається і стратегія аудиторської перевірки.
Достовірність даних, відображених у формі № 1 і формою № 2, перевіряється в ході аналізу відповідних об'єктів аудиту (аудит основних засобів, нематеріальних активів, матеріально про-виробничих запасів, резервів та ін.) Однак фінансова (бухгалтерської) звітність є самостійним сегментом аудиту, оскільки існуючі нормативні акти пред'являють ряд вимог саме до неї. Виходячи з аналізу зазначених вимог, можна виділити наступні завдання перевірки звітності, що й повинно знайти відображення в плані та програмі аудиту:
включення у фінансову (бухгалтерську) звітність показників діяльності всіх відокремлених підрозділів;
відповідність даних фінансової (бухгалтерської) звітності даним облікових регістрів та інвентаризації;
повнота розкриття у звітності всіх суттєвих показників діяльності підприємства за період,;
повнота розкриття інформації про дані фінансової (бухгалтерської) звітності, наведеної в пояснювальній записці;
дотримання взаємоув'язки форм звітності;
правильність оцінки статей звітності;
достовірність показників звітності;
формування зведеної звітності.
Вся надана для перевірки інформація (баланс, звіт про прибутки і збитки та ін.) підрозділяється на окремі ділянки, які класифікуються за ступенем ризику та розмірами кордонів суттєвості.
Після вибору окремих аудиторських процедур визначається обсяг позицій звітності, призначених для проведення вибіркової перевірки.
Обсяг вибірки залежить:
від ступеня ризику, пов'язаного з проведенням перевірки по даній позиції фінансової (бухгалтерської) звітності;
рівня суттєвості ;
ступеня точності очікуваних результатів;
оцінки надійності системи внутрішнього контролю.
У процесі аудиту можуть виникнути підстави для перегляду окремих положень загального плану. На зміну загального плану можуть вплинути:
уточнена характеристика системи внутрішнього контролю та оцінка її надійності. Необхідність додаткових перевірок окремих елементів виникає, якщо оцінка надійності системи внутрішнього контролю клієнта виявиться нижче попередньої;
результати перевірочних процедур позицій звітності з високим ступенем ризику, якщо кількість помилок набагато перевищує планований обсяг;
інші невідомі в момент початку перевірки висновки і факти.
Всі зміни плану проведення перевірки фінансової (бухгалтерської) звітності необхідно відобразити в робочій документації. Внесені в план зміни, а також їх причини аудитор повинен докладно документувати.
Документи, складені під час розробки плану проведення перевірки фінансової (бухгалтерської) звітності, є невід'ємною частиною робочої документації.
Розробка та складання програми аудиту є завершальною стадією планування. Загальний план і програма аудиту повинні бути оформлені в порядку, встановленому внутріфірмовими стандартами аудиторської організації, і відповідати вимогам, що пред'являються федеральними правилами (стандартами) аудиторської діяльності.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz