3.1.Актіви підприємства та їх класифікація
За характером участі у господарському процесі і швидкості обороту в складі активів виділяються необоротні та оборотні активи.
Відповідно до чинних нормативних актів в склад необоротних (довгострокових) активів включаються об'єкти, що відповідають наступним вимогам: виробничий характер застосування активу, використання його протягом терміну, що перевищує 12 місяців, наявність здатності активу приносити організації економічні вигоди в даний час або в майбутньому. До складу довгострокових активів включаються основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансовиe
Рис. 1. Класифікація активів підприємства
Класифікація активів за ступенем ліквідності розглянута раніше при аналізі показників ліквідності та платоспроможності.
За формами функціонування у складі активів виділяють матеріальні, нематеріальні та фінансові активи. До матеріальних активів відносяться основні засоби, незавершені капітальні вкладення, обладнання до установки, запаси сировини і матеріалів, обсяг незавершеного виробництва, запаси готової продукції і товарів та ін Нематеріальні активи включають об'єкти, які характеризуються відсутністю матеріально-речової структури, можливістю довгострокового (понад 12 місяців) використання у виробничій діяльності та іншим, встановленим нормами ПБО 14/2000 «Облік нематеріальних активів» (нормативні вимоги, пропоновані до окремих видів, викладені в [12]). До числа нематеріальних об'єктів відносять «ноу-хау», права на патенти, винаходи, промислові зразки та моделі, товарні знаки, «гудвіл», виключні права на програмні продукти і ін Фінансові активи характеризують фінансові інструменти, що належать підприємству, в тому числі: грошові активи в національній та іноземній валюті, дебіторську заборгованість, фінансові вкладення у вигляді вкладів до статутного капіталу інших організацій, наданих позикових засобів і ін
В основі формування активів лежать наступні принципи: - облік найближчих перспектив розвитку підприємства та можливості диверсифікації його діяльності;
забезпечення відповідності обсягу і структури активів обсягом і структурою виробництва продукції;
формування оптимальної структури активів з позиції прийнятих рішень в частині співвідношення ризику і прибутковості діяльності;
забезпечення прискорення оборотності активів, що є одним з факторів генерування прибутку.