3.2. Особливості управління оборотними активами
Порівняння необоротних і оборотних активів дозволяє виявити як позитивні, так і негативні особливості кожного з цих видів активів. Відзначимо найбільш істотні позитивні і негативні характеристики оборотних коштів. До числа позитивних відноситься в першу чергу висока ліквідність, а також велика керованість, тобто управлінські рішення, що приймаються по оборотних коштів, можуть бути реалізовані протягом короткого часу. До найбільш значущих негативним особливостей відносяться:
оборотні кошти, що знаходяться у формі дебіторської заборгованості і грошових активів, схильні до інфляції;
зберігання запасів товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) нерозривно пов'язане з втратами (у вигляді природного убутку, втрат при внутрішніх переміщеннях і внаслідок несумлінності працівників і пр.);
тимчасово вільні обігові кошти, що не беруть участь у господарській діяльності, не генерують прибуток, а зайві запаси ТМЦ викликають додаткові витрати по зберіганню.
Зупинимося коротко на окремих класифікаціях оборотних активів, які становлять інтерес з позиції фінансового менеджменту (рис. 2).
Рис. 2. Класифікація оборотних активів підприємства
За характером фінансових джерел формування виділяються:
валові оборотні активи, що характеризують повну величину оборотних коштів, сформованих як за рахунок власного, так і за рахунок залученого капіталу. В активі балансу їх величина дорівнює підсумку другого розділу балансу (рядок 290);
чисті оборотні активи, що показують величину оборотних коштів, сформованих як за рахунок власних коштів і довгострокових позикових коштів, термін притягнення 2. яких перевищує 12 місяців. Величина чистих оборотних активів (ЧОА) розраховується за формулою:
ЧОА = ОА-КО,
де ОА - сума валових оборотних активів (стор. 290) форми № 1);
КО - сума короткострокових зобов'язань (стор. 690 форми № 1);
власні оборотні активи, що відображають вартість оборотних коштів, джерелом фінансування яких є власний капітал підприємства . Сума власних оборотних активів (СОА) розраховується за формулою:
СО А = ОА-ДО-КО,
де ДО - сума довгострокових зобов'язань (стор. 590 форми № 1).
За видами у складі оборотних коштів виділяються такі групи об'єктів, як запаси сировини, матеріалів і напівфабрикатів, запаси готової продукції, включаючи залишки незавершеного виробництва, дебіторська заборгованість, грошові активи та інші види оборотних активів, економічна сутність яких нам знайома з курсу бухгалтерського обліку.
По періоду функціонування у складі оборотних активів виділяють:
постійну частину оборотних активів, під якою, як правило, розуміють мінімально допустиму величину оборотних коштів, необхідну для здійснення операційної діяльності , не залежну від сезонних та інших коливань обсягів виробництва і реалізації і не пов'язану з формуванням запасовТМЦ сезонного зберігання;
змінну частину оборотних активів, яка представляє собою варіюється частина оборотних коштів, величина якої залежать від сезонних змін виробництва та реалізації продукції і визначається необхідністю формування запасів ТМЦ для забезпечення безперебійної діяльності підприємства в період сезонних підйомів Яскравим прикладом виробництва, що має виражений сезонний характер, є виробництво морозива, безалкогольних напоїв та пива, продаж яких різко зростає в літній період і знижується в зимовий.
Найважливішою характеристикою операційного циклу є його тривалість, яка включає період часу від моменту витрачання підприємством грошових коштів на придбання ТМЦ до моменту надходження грошей від дебіторів за реалізовану продукцію. Формула, яка застосовується для розрахунку операційного циклу, має вигляд:
ПОЦ = Подано + ПОмпз + ПОгп + ПОдз
де ПОЦ - період операційного циклу, днів;
подати - період обороту середнього залишку грошових активів, днів;
ПОмпз - період обороту середнього залишку матеріально-виробничих запасів, днів;
ПОгп - період обороту середнього залишку готової продукції, днів;
ПОдз - тривалість інкасації дебіторської заборгованості, днів.
У складі операційного циклу виділяють дві складові: виробничий і фінансовий цикл підприємства.
Виробничий цикл характеризує період повного обороту матеріальних елементів оборотних активів, що використовуються у виробничому процесі, починаючи з моменту надходження сировини і матеріалів на підприємство і закінчуючи моментом відвантаження готової продукції, яка виготовлена з цієї сировини, покупцям. Під моментом відвантаження в даному випадку розуміється момент переходу права власності на продукцію (товар) від виробника постачальника до покупця. Період виробничого циклу (ППЦ) дорівнює:
ППЦ = посмію + понзі + ПОгп
де посмію - період обороту запасу сировини, матеріалів і напівфабрикатів, днів;
понзі - період обороту запасу незавершеного виробництва, днів.
Фінансовий, цикл являє собою період повного обороту грошових коштів, інвестованих в оборотні кошти, починаючи з моменту погашення кредиторської заборгованості за сировину і матеріали, отримані на умовах відстрочки платежу, і закінчуючи інкасацією дебіторської заборгованості, т. е. перетворенню заборгованості в грошові кошти. Період фінансового циклу (ПФЦ) визначається:
ПФЦ = ППЦ + ПОдз - ПОкз,
де ПОкз - період обороту кредиторської заборгованості, днів.
Розглядаючи операційний цикл з позиції окремих складових можна відразу відзначити значні переваги організацій, що здійснюють торговельну діяльність або виробничу, але вирізняється дуже коротким виробничим циклом (наприклад, хлібопекарське виробництво) в порівнянні з підприємствами, що мають тривалий виробничий цикл (наприклад, автомобільний завод). Ці переваги полягають в тому, що забезпечення рівного обсягу реалізації продукції (товарів) може бути досягнуто за рахунок залучення меншого обсягу оборотних коштів, так як відсутня потреба в інвестуванні (або вона незначна) у незавершене виробництво та готову продукцію - для торгівлі.
Проведемо необхідні розрахунки:
а) Операційний цикл 25 + 8 + 19 + 20 + 3 = 75 (днів);
б) Виробничий цикл 25 + 8 + 19 = 52 (дня);
в) Фінансовий цикл 52 + 20 - 16 = 56 (днів).
Розрахунок періоду обороту окремих видів активів можна проводити, використовуючи формули, в основі яких лежить зіставлення середньої вартості відповідного ресурсу і виручки від реалізації продукції з урахуванням тривалості аналізованого періоду (див. розділ «Показники ділової активності») або на базі застосування інформації форми № 5 «Додаток до бухгалтерського балансу». Для отримання більш точних результатів доцільно підготувати більш деталізовану вихідну інформацію на основі даних управлінського обліку.
Ефективне і цілеспрямоване управління оборотними коштами підприємства здійснюється шляхом розробки та послідовної реалізації політики управління оборотними активами, в якості основних етапів якої можна виділити наступні:
Аналіз рівня і структури оборотних активів підприємства за попередні періоди, в тому числі:
визначення динаміки питомої ваги оборотних активів, темпів зміни їх вартості в порівнянні з темпами зміни вартості всіх активів і обсягу реалізації продукції;
виявлення тенденції зміни матеріаломісткості продукції;
визначення питомої ваги кожного з видів оборотних ресурсів, аналіз динаміки їх окремих видів (ТМЦ, дебіторської заборгованості, грошових активів) і порівняння її з темпами зміни обсягів виробництва і реалізації продукції;
оцінка рівня ліквідності балансу;,
розрахунок операційного, виробничого та фінансового циклу підприємства, виявлення факторів, що визначають їх величину;
аналіз структури джерел фінансування оборотних активів.
Розрахунок і оптимізація співвідношення постійної і змінної частини запасів.
Оптимізація обсягу оборотних активів за рахунок скорочення операційного циклу підприємства, що забезпечує зменшення потреби в ресурсах для формування оборотних коштів.
Забезпечення заданого рівня ліквідності шляхом фор-мування оптимальної структури оборотних коштів.
Розробка заходів щодо мінімізації втрат всіх видів, у тому числі: втрат ТМЦ від природного убутку і розкрадань, втрат дебіторської заборгованості від неповернення, втрат грошових коштів від інфляції і т.д.
Формування оптимальної структури джерел фінансування оборотних активів.
По суті, політика управління оборотними активами включає в себе чотири основні компоненти:
політика управління запасами;
політика управління дебіторською заборгованістю;
політика управління грошовими активами;
політика фінансування оборотних активів.