Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
BK Ломакін. СВІТОВА ЕКОНОМІКА (Підручник), 2002 - перейти до змісту підручника

32.1. Характерні риси економічного становища ДРК


В історичному минулому ДРК була бельгійською колонією. Незабаром після завоювання незалежності в 1960 р. в країні в результаті військового перевороту був встановлений прозахідний військовий режим, що проіснував до 1997 р. Країна залишалася заповідним полем для ТНК, які десятиліттями розробляли її багатющі мінеральні ресурси. У ній зберігалася галузева структура економіки і сировинна спеціалізація в міжнародному поділі праці колоніального періоду.
У господарстві ДРК співіснують слабо пов'язані між собою традиційний і сучасний сектори. Традиційний сектор представлений дрібними підприємствами з виробництва сільськогосподарської продукції і найпростіших оброблених товарів. Він заснований на використанні відсталих (доіндустріальних) засобів праці і орієнтований на внутрішній ринок. Для підприємств цього сектора характерне просте або навіть звужене відтворення. Однак саме в традиційному секторі зайнята основна частина економічно активного населення ДРК.
Сучасний сектор включає підприємства національного та іноземного капіталу головним чином у видобувній промисловості. Він заснований на використанні індустріальних і часом цілком сучасних засобів праці і орієнтований переважно на зовнішні ринки. Така дуалістична структура господарства, яка є ознакою країн, що розвиваються, містить в собі одне з істотних протиріч соціально-економічного розвитку.
Характерна ознака найменш розвинутої країни - економічна відсталість. Подушного ВНП ДРК при розрахунку за поточними валютними курсами в 243 рази нижче відповідного показника колишньої метрополії - Бельгії. При розрахунку за ПКС валют розрив у розмірах подушного ВНП приблизно тридцятикратному.
Економічна відсталість ДРК має наслідком вкрай незадовільний стан її соціальної сфери. У країні в розрахунку на тисячу населення припадає всього 0,1 лікаря і 1,4 місця в стаціонарних медичних установах. Лише 26% сільського населення мають доступ до безпечної питної води, і всього 11% населення країни проживає в прийнятних санітарних умовах. Очікувана тривалість життя в країні, за даними на 1998 р., склала 49 років для чоловіків і 52 роки для жінок. 34% дітей у віці до п'яти років недоїдають. Неграмотні 53% жіночого та 29% чоловічого населення.
Як і переважна більшість держав, що розвиваються, ДРК займає периферійне і, відповідно, залежне становище у світовій економіці, що проявляється відразу по декількох напрямках.
По-перше, внаслідок вузької сировинної спеціалізації в міжнародному поділі праці доходи ДРК від зовнішньої торгівлі в визначальною мірою залежать від кон'юнктури, що складається на світових ринках сировинних товарів, а значить - від попиту на ці товари в їх основних споживачах - промислово розвинених державах.
По друге, валові внутрішні заощадження ДРК перебувають на вкрай низькому рівні (9-10% ВВП) і, отже, істотно відстають від потреб у внутрішніх капіталовкладеннях. Останні, відповідно, можуть забезпечуватися лише за умови залучення фінансових ресурсів ззовні. Про залежність ДРК від зовнішніх джерел фінансування можна судити з того, що за рахунок офіційної міжнародної допомоги забезпечується понад третини валових внутрішніх інвестицій. Наприклад, в 1992 р. офіційна міжнародна допомога стосовно валовим внутрішнім інвестиціям склала 47,6%, в 1997 р. аналогічний показник дорівнював 38,7%.
По-третє, про залежному становищі Демократичної Республіки Конго в світовій економіці свідчать розміри її боргового тягаря. Зовнішній борг ДРК в 1998 р. досяг 12,9 млрд. дол, що відповідає 196% ВНП країни і 2154% її товарного експорту. За класифікацією МВФ, ДРК входить до групи країн уражених борговою кризою, і перспективи її розвитку безпосередньо залежать від ставлення до неї кредиторів - розвинених держав Заходу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz