4.4.1 ОЦІНКА КРЕДИТОСПОСОБНОСТИ ПОТЕНЦІЙНИХ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ
Кредитоспроможність клієнта комерційного банку передбачає здатність повністю і в строк розрахуватися за борговими зобов'язаннями (основним боргом і відсотками).
Цілі і завдання аналізу кредитоспроможності полягають у визначенні: спроможності позичальника своєчасно та в повному обсязі погасити заборгованість за позикою; ступеня ризику, який банк готовий на себе взяти; розміру кредиту, який може бути наданий в даних обставинах і, нарешті, умов його надання.
Кредитоспроможність позичальника на відміну від його платоспроможності не фіксує неплатежі за минулий період або на будь-яку дату, а прогнозує здатність до погашення боргу найближчим часом. Ступінь неплатоспроможності в минулому є одним з формальних показників, на які спираються при оцінці кредитоспроможності клієнта. Якщо позичальник має прострочену заборгованість, а баланс ліквідний і достатній розмір власного капіталу, то разова затримка платежів банку в минулому не є підставою для висновку про некредитоспроможності клієнта. Кредитоспроможні клієнти не допускають тривалих неплатежів банку, постачальникам, бюджету.
Застосовувані банками методи оцінки кредитоспроможності позичальників різні, але всі вони містять певну систему фінансових коефіцієнтів, які представлені в табл. 1. Перераховані фінансові коефіцієнти можуть розраховуватися на основі фактичних звітних даних або прогнозних величин на планований період.
При стабільній економіці або відносно стабільному положенні клієнта оцінка його кредитоспроможності в майбутньому може спиратися на фактичні характеристики в минулі періоди.
В умовах економічної нестабільності, високих темпів інфляції фактичні показники за минулі періоди не можуть бути єдиною базою оцінки здатності клієнта погасити свої зобов'язання, включаючи позики банку, в майбутньому. У цьому випадку повинні використовуватися або прогнозні дані для розрахунку названих коефіцієнтів, або розглянутий спосіб оцінки підприємства доповниться іншими. До останнього можна віднести аналіз ділового ризику в момент видачі позики та оцінку менеджменту.
діяльності, розрахунковий баланс до моменту погашення кредиту та сплати відсотків має активне сальдо, то можна перейти до етапу укладання кредитного договору . У ситуації, коли отримані результати свідчать про різноспрямованих процесах в економіці та фінансах позичальника, балансові елементи кредитоспроможності класифікують за ступенем значущості і віддають перевагу не наявності забезпечення за позикою, а здатності позичальника отримувати дохід, не платоспроможності в момент звернення в банк за позикою, а перспективною фінансової стійкості позичальника. На базі аналізу показників визначають клас кредитоспроможності клієнта. Застосовувані для цього рівні значимості показників в різних банках не однакові. Вони визначаються для кожної групи позичальників залежно від політики комерційного банку, особливостей клієнта, ліквідності його балансу, положення на ринку.
Умовний розподіл позичальників на класи може бути здійснено на підставі таких коефіцієнтів: коефіцієнта абсолютної ліквідності, коефіцієнта швидкої ліквідності, коефіцієнта поточної ліквідності, коефіцієнта фінансової незалежності (табл. 2).
Оптимальний набір показників, найбільш об'єктивно відображають тенденцію фінансового розвитку підприємства, визначається кожним комерційним банком самостійно.
Оцінка кредитоспроможності позичальника може бути зведена до єдиного показника - рейтингу позичальника. Рейтинг визначається в балах. Сума балів розраховується шляхом множення класності (1, 2, 3) будь-якого показника (наприклад, коефіцієнтів, наведених у табл. 2) і його частки (відпо
венно 30%, 20%, 30%, 20%) у сукупності (100%). Так, до 1-го класу можуть бути віднесені позичальники з сумою балів від 100 до 150 балів, до 2-го класу - від 151 до 250 балів, до 3 -
му класу - від 251 до 300 балів.
З підприємствами кожного класу кредитоспроможності банки по-різному будують свої кредитні відносини. Від класу кредитоспроможності клієнта безпосередньо залежить якість кредиту. Чим привабливіший для банку по класу кредитоспроможності позичальник, тим вища якість кредиту. У тому випадку, якщо кредит був виданий клієнту раніше, до погіршення його фінансового становища, банк повинен проаналізувати причини і наслідки ситуації, що склалася з метою уберегти підприємство від банкрутства, а при неможливості цього - припинити його подальше кредитування.
