Головна |
« Попередня | Наступна » | |
5.1.1. Неокласична теорія фірми | ||
Викладу цієї теорії можна зустріти в будь-якому підручнику з економіки. Її переваги, якими можна пояснити той факт, що ця теорія існує протягом тривалого часу, полягає в наступному [Hart, 1989]. По-перше, вона піддається математичної формалізації, по-друге, вона корисна для аналізу того, як фірма змінює своє виробництво у відповідь на вимірюв-вати зовнішні факторів, таких, наприклад, як, зростання заробітної плати або введення податку на продажі. По-третє, ця теорія може бути використана для аналізу поведінки фірм в умовах недосконалої конкуренції. Наприклад, її можна використовувати для аналізу зв'язку між рівнем концентрації в галузі і обсягом її випуску і рівнем цін. Але у цієї теорії є істотні недоліки. По-перше, вона не пояснює, як організовано виробництво всередині фірми, нічого не говорить про внутрішню організацію фірми, про її ієрархічній структурі, про те, як делегується прийняття рішень, хто володіє владними повноваженнями і т.д. Організаційна структура фірм може бути змінена також, як і технологія, і з часом, коли здійснюються організаційні інновації, вона вдосконалюється. По-третє, неокласична теорія не пояснює, чому виникає фірма. За неокласичної теорії у фірм немає підстав для того, щоб існувати. Як пояснити, що деякі угоди відбуваються не на ринку, не за допомогою цінової системи, а переносяться всередину фірми? По-четверте, неокласична теорія не в змозі чітко визначити межі фірми. Вона не пояснює, що відбувається, коли дві фірми зливаються в одну або коли одна фірма розділяється на дві більш дрібні фірми. По-п'яте, фірма в неокласичної теорії - це абстракція, в якій стерті всі відмінності між реальними фірмами. Ці відмінності, звичайно, важливі для реальних фірм, але вони лише ускладнили б завдання стандартної теорії при поясненні ролі цінового механізму. У неокласичної теорії всі фірми викорис-товують одну і ту ж технологію, одні й ті ж фактори виробництва і у них одна мета - отримання прибутку. Поведінка фірми (мак-сімізація прибутку) не залежить від її інституціональної форми (наприклад, від структури прав власності, що склалася в фірмі). Тому в стандартній теорії немає жодних підстав для відмінностей між фірмами. Однак у реальному житті фірми різняться. Як же ці відмінності пояснює неокласична теорія? Вона дає пояснення ad hoc - з нагоди. Фірми можуть розрізнятися залежно від здібностей керуючих або через економічного ефекту, викликаного масштабом виробництва. Ці фактори, звичайно, впливають на відмінності між фірмами, але в самій теорії у них немає підстав [Demsetz, 1992]. | ||
« Попередня | Наступна » | |
|