Головна
Головна → 
Фінанси → 
Інвестиції → 
« Попередня Наступна »
М.В. Лагоджена. ІНВЕСТИЦІЇ, 2007 - перейти до змісту підручника

7.13. РОЛЬ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУ

Основна роль фінансових ринків - трансформувати заощадження у виробничі інвестиції. Без фінансових ринків підприємства повинні були б знаходитися повністю на самофінансуванні, що різко обмежило б можливості їх розвитку.
Одним з найважливіших ресурсів, що мобілізуються на фінансовому ринку, є банківський кредит. При цьому важливе значення для позичальника має рівень облікового відсотка, який визначається попитом і пропозицією на позичковий капітал, величиною відсотка по депозитах, рівнем інфляції в країні, очікуваннями інвесторів щодо перспектив розвитку економіки. Відсотки, що стягуються банками, диференціюються залежно від термінів і розмірів наданих кредитів, їх забезпеченості, форми кре-вання, ступеня кредитного ризику і т.д. В даний час інвестори залучають кредит у ті сфери підприємницької діяльності, які дають швидку віддачу.
Довгостроковий кредит в основні фонди підприємства зазвичай називають інвестиційним.
Необхідність довгострокового кредиту заснована на невідповідності наявних у підприємства коштів і потреб у них для розширеного відтворення. Саме в цих умовах виникають кредитні відносини довготривалого характеру, що дає можливість позичальникові отримати гроші раніше, ніж він зможе їх витягти з обігу після реалізації товару.
Перевага кредитного методу фінансування капітальних вкладень пов'язано з поверненням коштів. Це передбачає взаємозв'язок між фактичною окупністю капітальних витрат і віз-врата довгострокового кредиту в строк.
Об'єктами банківського кредитування капіталовкладень підприємств усіх форм власності є витрати:
на будівництво, розширення та реконструкцію об'єктів виробничого та невиробничого призначення;
придбання рухомого і нерухомого майна (будівель, устаткування і т.д.);
утворення нових підприємств за участю іноземних інвесторів;
створення науково-технічної продукції, інтелектуальних цінностей та інших об'єктів власності.
Порядок надання, оформлення і погашення довгострокових кредитів регулюється правилами банків та кредитними договорами з позичальниками.
У кредитному договорі передбачаються:
сума видаваного кредиту;
строки і порядок його використання;
процентні ставки та інші платежі по кредиту;
обов'язки і економічна відповідальність сторін;
форми забезпечення зобов'язань (застава майна, поручительство тощо);
перелік документів, що подаються банку для оформлений-ня кредиту.
При встановленні термінів і періодичності погашення довгострокового кредиту банк приймає до уваги:
окупність витрат за рахунок чистого прибутку позичальника;
платоспроможність підприємства ;
рівень кредитного ризику;
можливості прискорення оборотності кредитних ресурсів.
Для отримання довгострокової позики позичальник представляє банку документи про його платоспроможності:
бухгалтерський баланс на останню звітну дату;
звіт про прибутки і збитки;
техніко-економічні обгрунтування і розрахунки до них, що підтверджують ефективність і окупність витрат по заходів, і проектам (найчастіше позичальник представляє бізнес-план).
За рахунок довгострокового кредиту оплачуються проектні та будівельно-монтажні роботи, постачання обладнання та інших необ-хідних ресурсів для будівництва. Позикові кошти по знову починаємо будівництво та об'єктам повертаються після введення їх в експлуатацію у строки, встановлені в договорі. По споруджуваних на діючих підприємствах об'єктам повернення кредитів починається до введення їх у дію.
Відсотки за користування кредитними ресурсами нараховуються з дати їх надання відповідно до укладеного договору між підприємством і банком. Погашення відсотків за користування позиковими коштами здійснюється:
по знову починаємо будівництво та об'єктам - після здачі їх в експлуатацію у строки, визначені в кредитному договорі;
об'єктам, споруджених на діючих підприємствах, - щомісяця з дати отримання цих коштів.
Довгостроковий кредит ще настільки широко не поширений в народному господарстві Росії. Одна з причин полягає в тому, що інвестиції в реальну економіку поки переважно обмежуються кредитуванням торгово-закупівельних і посередницьких операцій, рівень прибутковості яких перевищує банківські процентні ставки. Другою причиною є високий банківський ризик, нерозвиненість належного страхування, фінансова неспроможність багатьох підприємств.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz