8.11. Фінансова стійкість корпорації
Для характеристики фінансового стану корпорації ис-користується ряд аналітичних показників, що відображають ступінь наявності, розміщення та використання оборотних коштів і фінансових ресурсів корпорації. У процесі аналізу фінансового стану корпорації необхідно встановити:
ступінь фінансової автономності корпорації;
величину оборотного робочого капіталу;
наявність власних і прирівняних оборотних коштів, їх динаміку і забезпеченість збереження;
повноту відповідності фактичної наявності всіх оборотних коштів (власних і позикових) вартості фактичних запасів і витрат;
ступінь прискорення (або уповільнення) оборотності оборотних коштів;
наявність фінансових ресурсів корпорації, їх динаміку, склад і структуру, ступінь цільового використання;
ступінь мобільності наявних запасів товарно-матеріальних цінностей і зроблених витрат ;
реальність дебіторської та кредиторської заборгованості;
ступінь ділової активності корпорації та її вплив на фінансове становище корпорації;
можливість оптимізації обсягів виробництва , доходу і витрат;
оцінку ліквідності корпорації.
Для характеристики фінансового стану корпорації, насамперед треба визначити ступінь (коефіцієнт) фінансової автономності підприємства. Вона залежить від величини частки власних коштів у загальній сумі всіх коштів підприємства (власних і позикових). Чим більше частка власних коштів, тим вище коефіцієнт фінансової самостійності корпорації. Він визначається шляхом ділення суми власних коштів на суму всіх коштів підприємства, відображених у пасиві балансу.
Фінансовий стан корпорації характеризується також величиною оборотного капіталу, що визначається як різниця між сумою поточних активів і сумою поточних фінансових зобов'язань. До перших прийнято відносити: грошові кошти; короткострокові фінансові вкладення; дебіторську заборгованість; векселі до отримання; запаси. Склад поточних фінансових зобов'язань складається з кредиторської заборгованості, короткострокових банківських кредитів та інших кредитів, що підлягають виплаті в поточному періоді.
Після визначення загальної характеристики фінансового стану і його зміни за звітний період наступним важливим завданням фінансового стану є дослідження показників фінансової стійкості корпорації. Вирішальне значення має питання про те, які показники відображають сутність стійкості фінансового стану. Для цього слід застосувати балансову модель, яка в умовах ринку має таку формулу:
Для характеристики джерел формування запасів і витрат використовуються наступні показники, що відображають різну ступінь охоплення різних видів джерел:
наявність власних оборотних коштів, рівне різниці величини джерел власних засобів і величини основних засобів і вкладень;
загальна величина основних джерел формування запасів і витрат, що дорівнює сумі попереднього показника і величини короткострокових кредитів і позикових коштів.
Кожен з наведених показників наявності джерел формування запасів і витрат повинен бути зменшений на величину іммобілізації оборотних коштів.
Цим показникам наявності джерел формування запасів і витрат відповідають показники забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування: надлишок (+) або недо-статок (-) власних оборотних коштів; надлишок (+) або -достаток (-) власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат; надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел для формування запасів і витрат.
Встановлення цих показників забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування дозволяє класифікувати фінансові ситуації за ступенем їхньої стійкості. Виділяються чотири типи фінансової стійкості: 1 Абсолютна стійкість фінансового стану корпорації, яка трапляється рідко і являє собою крайній
тип фінансової стійкості.
2.Нормал'наяустойчівост' фінансового стану корпо-рації, що гарантує його платоспроможність.
3 Нестійкий фінансовий стан, пов'язана з на-ру-шением платоспроможності, при якому проте збереженні-вується можливість відновлення рівноваги за рахунок навпіл-нання джерел власних коштів і збільшення влас-них оборотних коштів.
4 КрізісноеФінансовое стан, при якому корпорація знаходиться на межі банкрутства, оскільки в даній ситуації грошові кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість корпорації не покривають навіть його кредиторської заборгованості і прострочених позик.
У рамках внутрішнього аналізу здійснюється поглиблене дослідження фінансової стійкості корпорації на основі побудови балансу неплатоспроможності, що включає наступні взаємопов'язані групи показників. / Загальна величина показників:
прострочена заборгованість по позиках банку;
прострочена заборгованість по розрахункових документах постачальників;
недоїмки до бюджету;
інші неплатежі, у тому числі з оплати праці.
Причини неплатежів:
недолік власних оборотних коштів;
надпланові запаси товарно-матеріальних цінностей;
товари відвантажені, не сплачені в строк покупцями; товари на відповідальному зберіганні у покупців через відмови від акцепту;
іммобілізація обігових коштів у капітальне будівництво, в заборгованість працівників за отриманими ними позичкам, а також у витрати, не перекриті засобами спеці-альних фондів і цільового фінансування.
Джерела, що послабляють фінансову напруженість:
тимчасово вільні власні кошти (фонди економічного стимулювання, фінансові резерви і т.д.);
залучені кошти (підвищення нормальної кредитор-ської заборгованості над дебіторською);
Умова платоспроможності підприємства насправді витікає з напряму оцінки фінансової стійкості:
Оцінка фінансової стійкості корпорації виходячи зі ступеня покриття запасів і витрат джерелами коштів, тобто з умови.
Оцінка фінансової стійкості корпорації виходячи зі ступеня покриття основних засобів та інших необоротних активів джерелами коштів, тобто з умови. Фінансова стійкість - це стан рахунків корпора-щі, що гарантує його постійну платоспроможність. В »їх цілях застосовуються коефіцієнти ринкової стійкості.
Одним з найважливіших чинників стійкості фінансового стану корпорації, його незалежності від позикових коштів яв-Мется коефіцієнт автономії.
| Коефіцієнт автономії доповнює коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів, що дорівнює відношенню величини зобов'язань корпорації до величини його власних коштів.
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами, дорівнює відношенню величини власних оборотних коштів до вартості запасів і витрат корпорації.
Важливу характеристику структури коштів корпорації дає ко-фіцієнт майна виробничого призначення, рівний від-носінню суми вартості основних засобів, капітальних вкладень, устаткування, виробничих запасів і незавершеного виробництва до підсумку балансу.
Поряд з вищевказаними коефіцієнтами є коефіцієнти:
довгострокового залучення позикових коштів;
короткострокової заборгованості;
автономії джерел формування запасів і витрат;
кредиторської заборгованості.
Таким чином, фінансовий стан корпорації багато в чому залежить від правильної організації фінансової роботи корпорації, від стану фінансового планування. Практика показує, що важке фінансове становище багатьох корпорацій визначається багатьма причинами, але однією з головних є відсутність належного фінансового планування. На фінансовий стан корпорації впливають і зовнішні чинники, які не залежні від корпорації. Це насамперед платоспроможність споживачів продукції, податкова і кредитна політика, інфляція, державне регулювання та інші.
У нинішніх умовах вкрай негативно впливають на фінансовий стан корпорації такі фактори, як:
заниження балансової вартості основних виробничих
них фондів і розміру нараховується амортизації;
заниження реальної собівартості реалізованої продукції і послуг через відсутність порядку індексації на коефіцієнт зростання цін і як результат цього - Перекачування оборотних коштів у завищену прибуток, вилучається до бюджету;
знецінення всіх видів доходу корпорації в результаті падіння курсу тенге;
вилучення до бюджету авансових платежів до отримання факти-чеського доходу.