9.2.1. Фінансові коефіцієнти оцінки кредитоспроможності клієнтів комерційного банку
I - коефіцієнти ліквідності:
І - коефіцієнти ефективності, або оборотності;
- коефіцієнти фінансового левеража;
- коефіцієнти прибутковості;
V - коефіцієнти обслуговування боргу. Показники кредитоспроможності, що входять в кожну з названих груп, можуть відрізнятися великою різноманітністю. Як приклад можна навести таку систему (табл. 9.1).
Коефіцієнт поточної ліквідності (К). чи здатний
позичальник у принципі розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями.
Коефіцієнт поточної ліквідності передбачає зіставлення поточних активів, тобто коштів, які має клієнт у різній формі (грошові кошти, дебіторська заборгованість нетто1 найближчих термінів погашення, вартості запасів товарно-матеріальних цінностей і інших активів), з поточними пасивами, тобто зобов'язаннями найближчих термінів погашення (позики, борг постачальникам, за векселями, бюджету, робітникам і службовцям). Якщо боргові зобов'язання перевищують кошти клієнта, останній є некредитоспроможним. З цього випливають і наведені нормативні рівні коефіцієнта. Значення коефіцієнта, як правило, не повинно бути менше 1. Виняток допускається тільки для клієнтів банку з дуже швидкою оборотністю капіталу.
Коефіцієнт швидкої (оперативної) ліквідності (Кбл) має дещо іншу смислове навантаження. Він розраховується наступним чином:
Ліквідні активи являють собою ту частину поточних пасивів, яка відносно швидко перетворюється у готівку, готову для погашення боргу. До ліквідних активів у світовій банківській практиці належать грошові кошти і дебіторська заборгованість, в російській - також частина швидко реалізованих запасів.
Призначення коефіцієнта швидкої ліквідності - прогнозувати здатність позичальника швидко визволити з свого обороту кошти в грошовій формі для погашення боргу банку в строк.
Коефіцієнти ефективності (Оборотності) доповнюють першу групу коефіцієнтів - показників ліквідності і дозволяють зробити більш обгрунтований висновок. Наприклад, якщо показники ліквідності зростають за рахунок збільшення дебіторської заборгованості та вартості запасів при одночасному їх уповільненні, не можна підвищувати клас кредитоспроможності позичальника. До групи коефіцієнтів ефек-тивності входять:
Коефіцієнти ефективності аналізуються в динаміці, а також порівнюються з коефіцієнтами конкуруючих фірм і з середньогалузевими показниками.
Показники фінансового левеража характеризують ступінь забезпеченості позичальника власним капіталом.
Як видно з табл. 9.1, варіанти розрахунку коефіцієнтів можуть бути різні, але економічний зміст їх один: оцінити розмір власного капіталу і ступінь залежності клієнта від залучених ресур-сов. На відміну від коефіцієнтів ліквідності при розрахунку коефіцієнтів фінансового левеража враховуються всі боргові зобов'язання клієнта банку незалежно від їх термінів. Чим вище частка залучених коштів (короткострокових і довгострокових) і менше частка власного капіталу, тим нижче клас кредитоспроможності клієнта. Однак остаточний висновок робиться тільки з урахуванням динаміки коефіцієнтів прибутковості.
Коефіцієнти прибутковості характеризують ефективність ис-користування всього капіталу, включаючи його залучену частину. Різно-видність цих коефіцієнтів є:
Якщо частка прибутку у виручці від реалізації росте, збільшується прибутковість активів чи капіталу, то можна не знижувати рейтинг клієнта навіть при погіршенні коефіцієнта фінансового леві-ража.
Коефіцієнти обслуговування боргу (ринкові коефіцієнти) показують, яка частина прибутку поглинається процентними і фіксованими платежами. Загальна сума їх розрахунку полягає в наступному:
Конкретна методика визначення чисельника зазначених коефіцієн-ентов залежить від того, чи відносяться процентні або фіксовані платежі на собівартість або сплачуються з прибутку.
Наприклад, якщо відсотки і лізингові платежі відносяться на собівартість, а дивіденди та інші фіксовані платежі сплачуються з прибутку, а результатом фінансової діяльності при нашій системі обліку є балансовий прибуток, то чисельник коефіцієнта покриття фіксованих платежів обчислюватиметься наступним чином: Балансовий прибуток + Процентні платежі + Лізингові платежі.
Коефіцієнти обслуговування боргу показують, яка частина при-були використовується для відшкодування процентних або всіх фіксованих платежів. Особливе значення ці коефіцієнти мають при високих темпах інфляції, коли величина відсотків сплачених може наближатися до основного боргу клієнта або навіть його перевищувати. Чим більша частина прибутку спрямовується на покриття відсотків сплачених і інших фіксованих платежів, тим менше її залишається для погашення боргових зобов'язань і покриття ризиків, тобто тим гірше кре-дітоспособность клієнта.
В умовах нестабільної економіки (наприклад, спад виробництва), високих темпів інфляції фактичні показники за минулі періоди не можуть бути єдиною базою оцінки здатності клієнта погасити свої зобов'язання, включаючи позики банку, в майбутньому. У цьому випадку повинні використовуватися або прогнозні дані для розрахунку названих коефіцієнтів, або розглянутий спосіб оцінки кредитоспроможності підприємства (організації) доповниться іншими. До останнього можна віднести аналіз ділового ризику в момент видачі позики та оцінку менеджменту.
При видачі позик на відносно тривалі терміни (рік і більше) також необхідно отримання від клієнта, крім звіту за минулі періоди, прогнозного балансу, прогнозу доходу, витрат і прибутку на майбутній період, що відповідає періоду видачі позики. Прогноз звичайно грунтується на плануванні темпів зростання (зниження) виручки від реалізації та детально обгрунтовується клієнтом.
Описані фінансові коефіцієнти кредитоспроможності розраховуються на основі середніх залишків по балансах на звітні дати. Показники на 1-е число далеко не завжди відображають реальний стан справ і відносно легко спотворюються у звітності. Тому у світовій банківській практиці використовується ще система коефіцієнтів, що розраховуються на основі рахунку результатів. Цей рахунок містить від-парні показники оборотів за період. Вихідним оборотним поки-зателем є виручка від реалізації. Шляхом виключення з неї від-ділових елементів (матеріальних і трудових витрат, відсотків, податків, амортизації тощо) отримують проміжні показники і в кінцевому підсумку отримують чистий прибуток за період. Рахунок результатів можна представити у вигляді такої схеми (табл. 9.2):
На основі рахунку даних результатів можуть розраховуватися коефіцієнти, що відображають кредитоспроможність клієнта комерційного банку. Як приклад можна привести практику французьких комерційних банків:
