| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
7.5. Аналітичні процедури в аудиті. Види та особливості застосування | ||
|
Федеральний стандарт аудиту № 20 «Аналітичні процедури» зобов'язує аудитора застосовувати аналітичні процедури на стадії планування і завершальній стадії аудиту, при цьому аудитор здійснює аналіз співвідношень і закономірностей, заснованих на відомостях про діяльність аудируемого особи, а також вивчає зв'язок цих співвідношень і закономірностей з іншої наявної в розпорядженні аудитора інформацією або причини можливих відхилень від неї. Аналітичні процедури включають: а) розгляд фінансової та іншої інформації про аудируємий особі в порівнянні: з порівнянною інформацією за попередні періоди ; очікуваними результатами діяльності аудируемого особи, наприклад, кошторисами або прогнозами, а також припущеннями аудитора; інформацією про організації, провідних аналогічну діяльність (наприклад, порівняння відносини виручки від продажів аудируемого особи до суми дебіторської заборгованості з середніми галузевими показниками або з показниками інших організацій порівнянного розміру в тій же галузі економіки); б) розгляд взаємозв'язків: між елементами інформації, які приблизно повинні відповідати прогнозованому зразку, виходячи з досвіду аудируемого особи; фінансовою інформацією та іншою інформацією (наприклад, між витратами на оплату праці і чисельністю працівників). Аналітичні процедури можуть бути здійснені різними способами (просте порівняння, комплексний аналіз із застосуванням складних статистичних методів та ін.) Аналітичні процедури проводять відносно консолідованої фінансової звітності, фінансової звітності дочірніх організацій, підрозділів або сегментів і окремих елементів фінансової інформації. Застосування аналітичних процедур грунтується на допущенні про те, що взаємозв'язок між числовими показниками існує і продовжує існувати остільки, оскільки відсутні докази протилежного. Наявність подібного взаємозв'язку забезпечує аудиторські докази щодо повноти, точності та достовірності даних, отриманих в бухгалтерському обліку. Ступінь, в якій аудитор може покладатися на результати аналітичних процедур, залежить від оцінки аудитором ризику того, що аналітичні процедури, засновані на прогнозних даних, можуть вказувати на відсутність помилки, тоді як насправді проверяемая величина істотно викривлена. Метод галузевого порівняльного аналізу використовується для зіставлення фінансових показників підприємства з середньогалузевими даними. Перевагою галузевого порівняльного аналізу є те, що в результаті його проведення аудитор глибше розуміє зміст бізнесу клієнта. Звичайно, це справедливо за умови, що фінансове становище підприємств і динаміка галузевих показників відображають об'єктивну закономірність розвитку галузі. Крім того, повинна бути доступна інформація необхідної якості, на основі якої можна було б проаналізувати фінансове становище різних підприємств. При порівняльному аналізі фактичних і планових показників аудитор досліджує зміст та порядок складання кошторису, обговорює її з клієнтом, а також проводить детальне тестування фактичних показників. Як правило, підприємства роблять попередні розрахунки щодо різних аспектів своєї господарської діяльності. Оскільки ці розрахунки є не що інше, як прогноз клієнта на відповідний період, дослідження тих аспектів, в яких мають місце різкі відхилення фактичних показників від планових, може виявити помилки. Аудитор може скласти також свій власний баланс виходячи з тенденцій розвитку підприємства і власного розуміння бізнесу клієнта. Порівняння фактичних даних клієнта з розрахунками самого аудитора дозволить здійснити перевірку ретельніше. Аналіз результатів та одержання висновків після здійснення аудиторських процедур можна представити в цілому як процес аналізу, інтерпретації та узагальнення незвичайних відхилень, виявлених аудитором. Застосування цих процедур дозволяє підвищити якість і скоротити витрати на проведення аудиту. Результати аналізу незвичайних відхилень, а також результати планування та виконання аналітичних процедур аудитор повинен відобразити в робочій документації з проведення перевірки; використовувати для отримання аудиторських доказів, необхідних при складанні аудиторського висновку, а також для підготовки письмової інформації аудитора керівництву економічного суб'єкта за результатами проведення аудиту. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||