| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
6.8. Аналіз грошових потоків | ||
|
оскільки дозволяє оцінити підсумки минулої діяльності. За допомогою аналізу можна виявити незбалансоване використання грошових коштів і вжити відповідні дії в майбутньому. З точки зору забезпечення безперебійності роботи корпорації, його фінансової стійкості і розвитку управління грошовими потоками передбачається вирішення наступних завдань: синхронізація потоків надходжень і виплат грошових коштів у часі і просторі , тобто бюджетування; оптимізація розміру коштів у розрахунках; оптимізація перехідного залишку грошових коштів; оптимізація рівня самофінансування корпорації. Аналіз звіту про джерела і використання грошових коштів (звіт про доходи та витрати, звіт про рух грошей, звіт про витрати періоду, звіт про склад доходів і витрат) дуже корисний у плануванні середньо-і довгострокового фінансування, оскільки дозволяє судити про потреби в коштах, про час виникнення цієї потреби і її характері. Іншими словами, з'являється можливість прогнозувати стан грошових коштів за допомогою грошового бюджету, в якому дається оцінка майбутніх грошових потоків. У першу чергу при аналізі оцінюють тенденції, рівень і розкид грошових потоків у часі. Загальна тенденція дозволяє визначати стадію і напрямок розвитку корпорації: зростання, спад або стагнація. Рівень або порядок і середню величину щорічного грошового потоку необхідно порівняти з середньогалузевими показниками, для того щоб мати уявлення про місце корпорації в галузі. Розкид коливань даного показника щодо середнього значення є характеристикою стабільності роботи корпорації і може використовуватися при оцінці ділового ризику. Чим більше розкид коливань, більше дисперсія, тим більш ризиковим є дана корпорація. На наступному етапі аналізу необхідно з'ясувати причини від'ємного значення результату руху грошових коштів. Основними внутрішніми причинами від'ємного значення грошового потоку за період можуть бути: недостатня рентабельність реалізації, яка не в змозі покрити нормальну потреба в оборотному капіталі внаслідок інфляції; зниження обсягів реалізації через втрату великих потре-бителей; швидке зростання і розширення виробництва; уповільнення оборотності оборотного капіталу; нераціональна дивідендна політика , ведуча до надмірних виплат акціонерам; висока частка позикового капіталу, що викликає значні виплати за відсотками і погашення позик; великі капітальні вкладення і вплив інфляції на амортизацію; надмірні податкові платежі. Серед зовнішніх причин найбільш істотними є: криза неплатежів; зростання цін на енергоносії; конкуренція; зростання процентних ставок. У випадку, якщо грошовий потік по корпорації в цілому позитивний, то слід звернути увагу, чи не є це наслідком отримання великих кредитів або отриманням коштів з централізованих джерел, або залученням нових акціонерів. - Наслідки негативного грошового потоку або його недо-статочной величини із стійкою тенденцією до зниження, як правило, наступні. Для отримання необхідних сум корпо-рація намагається реалізувати невикористовувані в господарській діяльності активи. Нестача коштів також заповнюється за рахунок додаткового залучення банківських і комерційних кредитів. Отже, змінюється структура пасивів, погіршується фінансова незалежність корпорації. Надалі, такі корпорації змушені відкладати пла-тежі по заробітній платі, контрагентам, до бюджету, що висловлю-ється у зростанні кредиторської заборгованості, особливо прострочений-ною. Корпорація поступово стає неплатоспроможним, і банкрутство є для нього найбільш вірогідним прогнозом. Однак не у всіх випадках негативний грошовий потік вказує на незадовільний прогноз для підприємства. Зростання обсягу виробництва потребують значну суму грошей, тому розвивається підприємство має негативний грошовий потік, тобто приплив грошей нижче їх відтоку, який повинен покриватися за рахунок кредитів і позик. Рекомендується вивчити основні напрями витрачання коштів підприємства (корпорації), оскільки за наявності високої прибутковості воно має можливість покрити свої боргові зобов'язання і генерувати значний грошовий потік в майбутньому. При цьому при аналізі грошових потоків доцільно звернути увагу на наступні умови: - на яку величину обсяг капітальних вкладень відрізняє-I ся від нарахованої за рік амортизації? 1 Якщо реальні інвестиції нижче, ніж нарахування, то це фактор економіки та освіти вільних грошових коштів, але тільки на короткому відрізку часу. Перевищення суми інвестицій над нарахуваннями на 5-10% підтверджує, що дане підприємство підтримує свої основні засоби в працездатному стані. У разі значного перевищення ка-капіталовкладень над істочщжамі їх покриття протягом трива-лого часу відбувається стабільний стік грошових коштів, що позначається негативно для підприємства; яка частка чистого прибутку, залишеної в розпорядженні підприємства, в бухгалтерській прибутку як джерело його розвитку? Чи перевищує приріст дебіторської заборгованості суму нового акціонерного капіталу плюс нерозподілений прибуток? Чи покриває величина чистого оборотного капіталу не менше 10% оборотних активів і чи становить вона не менш 50% обсягу запасів, забезпечуючи фінансову стійкість підприємства? Дотримання зазначених умов дозволяє не тільки правильно аналізувати рух грошових потоків за звітний період, а й робити обгрунтовані прогнози на перспективу (квартал, рік). в якому обсязі і з яких джерел були отримані грошові кошти і на які цілі вони були витрачені ; чи може підприємство в результаті своєї поточної інвестиційної та фінансової діяльності забезпечити перевищення припливу грошових коштів над відтоком і наскільки подібне перевищення в прогнозному періоді; чи достатньо отриманого підприємством прибутку для самофінансування господарської діяльності? Чи може воно погасити першочергові зобов'язання і якщо так, то в якому обсязі (повністю або частково); чи достатньо чистого прибутку і амортизаційних відрахувань для фінансування капітальних вкладень в основний капітал; які величина чистого грошового потоку (резерву готівки) на кінець розрахункового періоду та її прогноз на майбутній період (квартал, півріччя, рік). Грамотні та аргументовані рекомендації за даними фінансовим напрямками дозволяє керівництву підприємства (корпорації) прийняти обгрунтовані управлінські рішення з питань короткострокового і довгострокового фінансування поточної та інвестиційної діяльності. Крім того, приймаються наступні заходи щодо збільшення потоку грошових коштів. До короткострокових заходів належать збільшення припливу: продаж або здача в оренду необоротних активів; раціоналізація асортименту продукції; реструктуризація дебіторської заборгованості в фінансовим-ші інструменти; використання часткової передоплати; залучення зовнішніх джерел короткострокового фінансування-I вання; розробка системи знижок для покупців , а зменшення відтоку передбачає: скорочення витрат; відстрочка платежів за зобов'язаннями; використаннязнижок постачальників; перегляд програми інвестицій; податкове планування; вексельні розрахунки і взаємозаліки. До довгострокових заходів належать: збільшення припливу грошових коштів: додаткова емісія акцій і облігацій; реструктуризація підприємства - ліквідація або виділ- ня в бізнес-одиниці; пошук стратегічних партерів; пошук потенційного інвестора, а зменшення відтоку про виходить шляхом: довгострокових контрактів, що передбачають знижки або відстрочки платежів; податкового планування. Бувають такі рішення: продати або здати в оренду. Продаж дає одномоментний приплив коштів, а здача в оренду забезпечує регулярний приплив грошей протягом періоду оренди. Зовнішні джерела фінансування стимулюють прітокде-ніжних коштів, як: торгового кредиту; давальницької сировини у вигляді толінгу; кредитів банку; цінних паперів та векселі; факторингу (продажу дебіторської заборгованості); короткострокової оренди . Підставою для прийняття рішення про вибір джерела фінансування має бути альтернативна вартість залучених коштів. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||