Головна
Головна → 
Фінанси → 
Фінансовий менеджмент → 
« Попередня Наступна »
І.А. Лісовська. ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ, 2006 - перейти до змісту підручника

2.2. Аналіз майнового н фінансового стану підприємства

Основною метою проведення фінансового аналізу є оцінка майнового і фінансового стану підприємства. В даний час існують різні точки зору про системи показників і методах їх розрахунку, які найбільш повною мірою дозволяють вирішувати завдання фінансового менеджменту. Незважаючи на відмінність у методиках, суть аналізу фінансового стану підприємства зводиться до наступних ключових положень:
Визначається група показників, на базі яких розраховуються коефіцієнти, що характеризують різні сторони діяльності підприємства.
Отримані в результаті розрахунків значення коефіцієнтів порівнюються з величинами, встановленими в якості нормативних (або критичних)
На практиці при реалізації цієї, простий, на перший погляд, технології доводиться вирішувати ряд проблем. Проблема перша: вибір кола показників, які необхідні і достатні для досягнення поставленої мети: оцінка майнового і фінансового стану підприємства. При вирішенні цієї проблеми необхідно врахувати наступне:
кількість розрахункових коефіцієнтів, які представлені в економічній літературі і рекомендуються для фінансового аналізу, досить велике і може бути ще більше розширено з подальшим розвитком фінансового аналізу. Окремі комп'ютерні програми, що дозволяють виконувати фінансовий аналіз, містять більше 100 коефіцієнтів. Однак слід взяти до уваги, що навіть показники, що входять в одну групу, можуть мати різноспрямовану динаміку, що може вкрай утруднити можливість формування загального висновку про тенденції зміни об'єкта аналізу;
малому підприємству і великої корпорації потрібен різний коло показників, що характеризують їх діяльність;
кількість і набір необхідних показників (коефіцієнтів) безпосередньо залежать від мети проведеного аналізу.
«Необхідні» показники - це той мінімальний коло значущих (незалежних) коефіцієнтів, аналіз яких буде визнаний обов'язковим; решта слід розглядати в якості допоміжних, які можуть аналізуватися додатково, якщо в цьому виникне необхідність. Таким чином, необхідно провести оптимальний вибір переліку аналізованих коефіцієнтів, що в значній мірі залежить від кваліфікації працівника, який виконує фінансовий аналіз.? - Проблема друга - встановлення «нормативних» значень коефіцієнтів, вихід за межі яких означає появу проблем у діяльності компанії. У практиці розвинених країн значення коефіцієнтів, що характеризують фірму, рекомендується порівнювати з показниками її розвитку за попередні періоди і з середньогалузевими показниками. У справжніх російських умовах реалізувати таку рекомендацію досить важко, а іноді й неможливо. Порівняння одних і тих же показників за кілька років найчастіше неможливо через постійної зміни «правил гри * (змін правил складання звітності та облікової політики підприємства, а також зміни податкового законодавства, який надає сильний вплив на господарську діяльність організації). Ще складніше буває порівнювати показники аналізованого підприємства з «нормативними», оскільки часто таких просто немає. В умовах Росії можливість застосування в якості бази порівняння середньогалузевих показників в даний час практично інформаційно не забезпечена.
Таким чином, в сучасних умовах методика фінансового аналізу повинна бути орієнтована на синтез основних і додаткових показників, максимально враховують галузеву специфіку, особливості організації бізнесу і виробничих процесів компанії. Для цілей фінансового менеджменту найбільш істотними визнаються такі групи показників:
показники майнового стану;
показники ліквідності та платоспроможності;
показники фінансової стійкості ;
показники ділової активності (оборотності);
показники ефективності діяльності (оцінки рентабельності).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz