7.7. Аналіз та прогнозування грошових потоків на підприємстві
Ритмічність платіжно-розрахункової дисципліни залежить не тільки від вибору форми безготівкових розрахунків, що є, як відомо, основним способом оплати продукції, що поставляється, а й від взаємної ув'язки грошових відтоків і притоків . Спрощено цю ув'язку можна представляти як синхронний рух коштів по рахунках кредиторів і дебіторів - грошові кошти, що надійшли від дебіторів у погашення поставленої ним продукції, з невеликим тимчасовим лагом використовуються для розрахунків з кредиторами; перевищення приток грошових коштів над їх відтоком використовується для нарощування економічного потенціалу підприємства (придбання основних засобів і оборотних активів) та виплати дивідендів власникам. Природно, повної синхронізації грошових потоків домогтися неможливо - саме тому підприємство змушене мати страховий запас грошових коштів (зазвичай у вигляді високоліквідних цінних паперів) або періодично користуватися короткостроковими кредитами, несучи при цьому певні витрати. Для того щоб зробити грошові потоки більш прозорими і передбачуваними, на підприємстві організується більш-менш формалізована система їх прогнозування.
В умовах ринкової економіки існують й інші причини, по яких необхідність прогнозування грошових коштів стає дійсно актуальним завданням. Зокрема, ці розрахунки нерідко потрібні при розробці бізнес-плану, при обгрунтуванні інвестиційних проектів, запитуваних кредитів та ін У світовій обліково-аналітичній практиці відомі різні методики прогнозування, проте можна виділити деякі загальні їх риси.
Даний розділ роботи фінансового менеджера зводиться до обчислення можливих джерел надходження і відтоку грошових коштів. Використовується та ж схема, що і в аналізі руху грошових коштів (див. форму № 4 «Звіт про рух грошових коштів»), тільки для простоти деякі показники можуть агрегуватися.
Оскільки більшість показників досить важко спрогнозувати з великою точністю, нерідко прогнозування грошового потоку зводять до побудови бюджетів грошових коштів у планованому періоді, враховуючи лише основні складові потоку: обсяг реалізації, частка виручки за готівку, прогноз кредиторської заборгованості та ін Прогноз здійснюється на якийсь період в розрізі підпис-риодов: рік у розрізі кварталів, рік у розрізі місяців, квартал в розрізі місяців і т. п.
У будь-якому випадку процедури методики прогнозування ви-полняются в наступній послідовності:
прогнозування грошових надходжень за підперіоди;
прогнозування відтоку грошових коштів за підперіоди;
розрахунок чистого грошового потоку (надлишок / нестача) за підперіоди;
«визначення сукупної потреби в короткостроковому фінансуванні в розрізі підперіодів.
Сенс першого етапу полягає в тому, щоб розрахувати обсяг можливих грошових надходжень. Певна складність у подібному розрахунку може виникнути в тому випадку, якщо підприємство застосовує методику визначення виручки принаймні відвантаження товарів. Основним джерелом надходження грошових коштів є реалізація товарів, яка поділяється на продаж товарів за готівку і з відстрочкою платежу. На практиці більшість підприємств відстежують середній період часу, який потрібно покупцям для того, щоб оплатити рахунки. Виходячи з цього можна розрахувати, яка частина виручки за реалізовану про-дукцію надійде в тому ж підперіоді, а яка - в наступному. Далі за допомогою балансового. методу ланцюговим способом розраховують грошові надходження і зміна дебіторської заборгованості. Базове балансове рівняння має вигляд:
Більш точний розрахунок передбачає класифікацію дебіторської заборгованості за термінами її погашення. Така класифікація може бути виконана шляхом накопичення статистики та аналізу фактичних даних про погашення дебіторської заборгованості за попередні періоди. Аналіз рекомендується робити в розрізі місяців. Таким чином, можна встановити усереднену частку дебіторської заборгованості зі строком погашення відповідно до 30 днів, до 60 днів, до 90 днів і т. д. При наявності інших суттєвих джерел надходження грошових коштів (інша реалізація, позареалізаційні операції) їх прогнозна оцінка виконується методом прямого рахунку; отримана сума додається до суми грошових надходжень від реалізації за даний подпериод. На другому етапі розраховується відтік коштів. Основним його складовим елементом є погашення кредиторської заборгованості. Вважається, що підприємство оплачує свої рахунки вчасно, хоча в деякій мірі воно може відстрочити платіж. Процес затримки платежу називають «розтягуванням» кредиторської заборгованості; відстрочена кредиторська заборгованість у цьому випадку виступає в якості додаткового джерела короткострокового фінансування. У країнах з розвиненою ринковою економікою існують різні системи оплати товарів, зокрема, розмір оплати диференціюється залежно від періоду, протягом якого зроблений платіж. При використанні подібної системи відстрочена кредиторська заборгованість стає досить дорогим джерелом фі-нансування, оскільки втрачається частина надається постачальником знижки. До інших напрямках використання грошових коштів відносяться заробітна плата персоналу, адміністративні та інші постійні та змінні витрати, а також капітальні вкладення, виплати податків, відсотків, дивідендів.
На четвертому етапі розраховується сукупна потреба в короткостроковому фінансуванні. Сенс етапу полягає у визначенні розміру короткострокової банківської позики по кожному підперіоди, необхідної для забезпечення прогнозованого грошового потоку. При розрахунку рекомендується приймати до уваги бажаний мінімум грошових коштів на розрахунковому рахунку, який доцільно мати в якості страхового запасу, а також для можливих непрогнозованих заздалегідь вигідних інвестицій.
Розглянемо на умовному прикладі один з можливих підходів до прогнозування грошового потоку.
Приклад.
Є такі дані про підприємство.
В середньому 80% продукції підприємство реалізує з відстрочкою платежу, а 20% - за готівку. Як правило, підприємство надає своїм контрагентам 30-денний кредит на пільгових умовах (для простоти обчислень розміром пільги в даному прикладі нехтуємо). Статистика показує, що 70% платежів оплачуються контрагентами вчасно, тобто протягом наданого для оплати місяця, інші 30% оплачуються протягом наступного місяця.
При встановленні ціни на свою продукцію підприємство дотримується наступної політики: витрати на сировину і матеріали повинні складати близько 65%, а інші витрати - близько 15% у відпускній ціні продукції, т. з. сумарна частка витрат не повинна перевищувати 80% відпускної ціни.
Сировина і матеріали закуповуються підприємством у розмірі місячної потреби наступного місяця; оплата сировини здійснюється з лагом в 30 днів.
Підприємство має намір нарощувати обсяги виробництва з темпом приросту 1,5% на місяць. Прогнозована зміна цін на сировину і матеріали со-ставить в планованому півріччі 7,5% на місяць. Прогнозований рівень інфляції - 5% на місяць.
Залишок коштів на рахунку на 1 січня становить 10 тис. руб.; Оскільки цієї суми недостатньо для ритмічної роботи, вирішено її збільшити і мати цільовий залишок грошових коштів на розрахунковому рахунку в січні планованого року в розмірі 18 тис. руб.; його величина в наступні місяці змінюється пропорційно темпу інфляції (відзначимо, що подібна логіка видається цілком розумною н обгрунтованої).
Частка податків та інших відрахувань до бюджету становить приблизно 35% валового прибутку підприємства.
У березні планованого року підприємство має намір придбати нове обладнання па суму в 25 тис. руб.
Необхідні для розрахунку фактичні дані за листопад і грудень попереднього року наведені у відповідних графах таблиці; в цій же таблиці наведені і необхідні розрахункові дані.
Потрібно скласти помісячний графік руху грошових коштів на перше півріччя планованого року.
Рішення.
Вихідні дані, а також результати прогнозних розрахунків наведено і табл. 7.1. Зробимо необхідні коментарі (в основному, на прикладі фев-Ральськи даних).
Вихідним пунктом методики прогнозування є розрахунок витрат на виробництво продукції; при цьому:
витрати на сировину і матеріали (Зсм) розраховуються виходячи з фактичної їх величини в грудні місяці, а також кумулятивних темпів розширення виробництва і зміни цін на сировину:
Зсм - 81,6 - 1,015 - .1,015 - 1,075 - 1,075 - 97,1 тис. руб.
Величина інших витрат (Зпр) розраховується виходячи з фактичних даних грудня, а також кумулятивних темпів розширення виробництва та інфляції:
Зпр - 18,8-1,015 - 1,015 - 1,05 - 1,05 - 21,3 тис. руб.
Виручка від реалізації (ВР) планується виходячи із загальної суми витрат і умови (2), відповідно до якого їх частка повинна скласти 80%. По-цьому:
ВР - (97,1 + 21,3): 0,8 - 148 тис. руб.
Величина податків та інших відрахувань від прибутку (НП) складає 35% планованого валового прибутку:
НП - (148-97,1 - 21,3) -0 , 35 - 10,4 тис. руб.
Розділ 2 таблиці заповнений виходячи з умови (3). Так, в лютому буде закуплено сировину в розмірі березневої потреби, і в той же час відбудеться оплата сировини, закупленої в січні, але спожитого та оплаченого у лютому.
Надходження грошових коштів розраховується виходячи з умови (1); таким чином, для лютого відповідні складові доходу розраховуються наступним чином:
70% реалізації в кредит минулого місяця - 136,3 - 0,8 - 0,7 - 76,3 тис. руб.
30% реалізації в кредит позаминулого місяця - 125,6-0,8 -0,3 - 30,1 тис. руб.
Відтік грошових коштів розраховується виходячи зі звичайної логіки розрахунків і умов (3) і (7).
Сальдо грошового потоку (СДП) розраховується як різниця між надходженням і відтоком грошових коштів:
СДП - 136 - 128,8 - 7,2 тис. руб.
Залишок коштів на кінець місяця (ОДК) розраховується підсумовуванням залишку грошових коштів на початок місяця і сальдо грошового потоку за минулий місяць:
ОДК - 16,9 + 7 , 2 - 24,1 тис. руб
? 1. Цільове сальдо грошових коштів (ЦС) розраховується виходячи з умови (5):
ЦС - 18 - 1,05 - 18,9 тис. руб.
Надлишок (недолік) коштів (ІН) розраховується відніманням величини цільового сальдо із залишку грошових коштів на кінець місяця:
І H - 24,1-18,9 - 5,2 тис. руб.
За результатами проведеного аналізу можна зробити наступні висновки:
становище з грошовим потоком на підприємстві достатньо благополучне - лише в березні спостерігається перевищення відтоку грошових коштів над їх надходженням, причина цього складається у витратах з придбання обладнання;
для того щоб підтримувати необхідний цільової залишок грошових коштів підприємство змушене буде вдаватися або до короткострокових кредитів, або до конвертації ліквідних цінних паперів; величина необхідної короткостроковій позички складає: у січні - 1,1 тис. руб., в березні - 12,8 тис. руб., у квітні - 5,4 тис. руб.
Закінчуючи розгляд прикладу, відзначимо, що наведена методика не є єдиною і безперечною. Вона може бути істотно ускладнена. Зокрема, цілком обгрунтованим могло б бути прогнозування безнадійних боргів, що неважко врахувати при формулювань умови (1). Розглянута модель може бути доповнена субмоделі з прогнозування, наприклад, витрат на сировину і матеріали за видами продукції. Нарешті, подібні розрахунки доцільно виконувати в рамках імітаційного моделювання, варіюючи параметри (темп інфляції, зміна цін на сировину, темп на-ращіванія обсягів виробництва і т. п.). Будучи досить трудомісткими при ручній обробці інформації, ці розрахунки досить легко можуть бути формалізовані і виконані в середовищі електронних таблиць, наприклад, за допомогою пакету типу Microsoft Excel. Крім того, не слід бентежитися відсутністю горезвісної «точності розрахунків», так само як і наявністю певної умовності у формалізації моделі. Подібні умовності є неминучим супутником будь-яких розрахунків прогнозного характеру. Важливо пам'ятати про те, що в такого роду розрахунках потрібна не точність, а виявлення тенденцій, при цьому самі методики і одержувані в результаті їх застосування результати є лише деякою «матеріальної» основою для прийняття управлінських рішень фінансового характеру.