| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
5.4. Антидемпінгове регулювання | ||
|
Причини здійснення експортних поставок за демпінговими цінами бувають найрізноманітніші. По-перше, будучи свого роду інструментом цінової конкуренції, демпінгова практика може мати на меті завоювання нових іноземних ринків для розширення збуту продукції і отримання додаткового прибутку. По-друге, її причиною може стати необхідність розв'язання валютних проблем. У цьому випадку держава, що відчуває гостру потребу в іноземній валюті, намагається активізувати свій експорт за допомогою поставок за заниженими цінами, щоб забезпечити приплив валютних надходжень. По-третє, демпінг може переслідувати і політичні цілі. Для констатації демпінгу використовуються два основні критерії: ціновий (вартісної) і економічний збиток. Держава, куди направляються демпінгові поставки (нехай навіть і випадкові), звичайно ж, протистоїть їм, використовуючи такі захисні інструменти, як антидемпінгові заходи. Головною метою їх застосування є відшкодування або компенсування збитків, завданих національної промисловості внаслідок недобросовісної конкуренції. Найбільш розповсюдженим різновидом таких заходів є антидемпінгове мито, що вводиться державою-імпортером за підсумками проведеного розслідування з метою нейтралізації або мінімізації негативного впливу демпінговою зовнішньоторговельної операції на галузь національної промисловості. Основні відмінності антидемпінгового мита від та-митній полягають в тому, що: - у ході розслідування потрібно довести факт демпінгу і те, що демпінгова маржа перевищує допустиму величину, визначити наявність значної шкоди та обгрунтувати при-чинно-наслідковий зв'язок між демпінгом і шкодою; - антидемпінгове мито дію- яття тимчасово (не більше п'яти років) і накладається понад митного тарифу. Розмір Антіда-пінговой мита залежить від величини демпінгової маржі, яка зазвичай визначається як різниця між нормальною вартістю товару та його експортною ціною. Якщо аналогічний товар відсутній на внутрішньому ринку країни-експортера, а також у разі, коли на внутрішньому рин-ке країни-експортера виникла складна ситуація, наприклад у випадку низьких обсягів продажів (менше 5%), то для порівняння вибирається ціна аналогічного товару при звичайному ході торгівлі на ринку третьої країни або його «сконструйована ціна», під якою розуміється вартість виробництва товару в країні походження з додаванням в розумних межах розміру при-чи і витрат з продажу. Незважаючи на неодноразові спроби врегулювання проблем, пов'язаних з використанням антидемпінгових процедур, у другій половині 90-х рр.. XX в. це питання постійно є джерелом конфліктів у сфері міжнародної торгівлі. Пояснює-ся це тим, що з інструменту, покликаного нівелювати негативні наслідки торгової чи лібералізації у вигляді нечесної конкуренції, антидемпінгові заходи перетворилися на засіб за-щити національних виробників від іноземної конкуренції. Зіткнувшись з необхідно-стю захищати так звані «чутливі» галузі промисловості від збільшення об'ємів імпорту або різкого падіння цін, багато країн стали використовувати антидемпінгові про-цедури замість захисних заходів, оскільки застосування останніх відповідно до положень ГАТТ-1994 пов'язане з певними труднощами . Про це свідчить той факт, що наприкінці 90-х рр.. 95% всіх антидемпінгових процедур мали захисні аспекти і тільки 5% були пов'язані з практикою антиконкурентних. Прихильники антидемпінгового практики заявляють, що вона є захистом проти жорстких цінових заходів для споживачів, противники ж стверджують, що негативні наслідки такої політики значно перевищують її позитивний вплив. Ігноруючи очевидну вигоду для споживача більш низьких цін і створення конкурентного ринкового середовища, антидемпінгові закони захищають не принципи конкуренції, а конкуруючих суб'єктів, які по суті отримують вигоду за рахунок більш високих витрат споживачів. В цілому антидемпінгові заходи негативно впливають на стан торговельно-економічних відносин між країнами, залученими в антидемпінгові процедури. Їх застосування, втім, як і початок антидемпінгового розслідування, веде до значного скорочення експорту іноземної держави і збільшенню цін на імпортну продукцію, що фактично витісняє іноземного експортера з внутрішнього ринку. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||