Головна
Головна → 
Фінанси → 
Бухгалтерський облік. Аудит → 
« Попередня Наступна »
В.А. Єрофєєва, В.А. Піскунов, Т.А. Битюкова. АУДИТ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ, 2009 - перейти до змісту підручника

6.3. Аудиторська вибірка


При плануванні робіт аудитор повинен прийняти рішення про те, чи слід йому застосовувати при перевірці даного розділу обліку вибіркову перевірку або суцільну.
Аудитор може перевірити правильність відображення в бухгалтерському обліку сальдо або операцій по рахунках суцільним чином, якщо число елементів перевіреній сукупності настільки мало, що застосування вибіркових методів не є правомірним, або якщо застосування аудиторської вибірки є менш ефективним, ніж проведення суцільної перевірки. Порядок проведення вибіркової перевірки не завжди може бути жорстко формалізованим.
Питання регламентований Федеральним стандартом аудиту № 16 «Аудиторська вибірка». Аудиторська вибірка проводиться з метою застосування аудиторських процедур відносно менш ніж 100% об'єктів перевіреній сукупності, під якими розуміються елементи, складові сальдо рахунків, або операції, складові обороти по рахунках, для збору аудиторських доказів, що дозволяють скласти думку про всю перевіреній сукупності. Для побудови вибірки аудиторська організація повинна визначити порядок перевірки конкретного розділу бухгалтерської звітності, проверяемую сукупність, з якої буде зроблена вибірка, і обсяг вибірки.
Застосування вибіркового методу в аудиті, як і в інших сферах людської діяльності, полягає в заміні суцільного спостереження небудь генеральної сукупності об'єктів вивченням певної її частини з подальшим поширенням результатів вивчення на всю сукупність об'єктів. Вибірковий метод є добре розробленою і багаторазово випробуваної в різних додатках конструкцією теорії ймовірностей.
Аудиторська вибірка - це:
1) у широкому сенсі: спосіб проведення аудиторської перевірки, при якому аудитор перевіряє документацію бухгалтерського обліку економічного суб'єкта не суцільним порядком, а вибірково, слідуючи при цьому вимогам відповідних Правил;
2) у вузькому сенсі: перелік певним чином відібраних елементів перевіреній сукупності з метою на основі їх вивчення зробити висновок про всю перевіреній сукупності.
Процес планування вибіркової перевірки включає в себе визначення:
сукупності даних, яка буде піддана вибірковій перевірці;
елементів найбільшої вартості і ключових елементів;
кількості елементів, які слід відібрати для перевірки;
способу відбору елементів.
Аудитор приймає рішення про те, яку саме сукупність даних він буде перевіряти в ході вибіркової перевірки. Зазвичай аудитор перевіряє сукупність елементів, які відповідають сальдо або обороту за певним рахунком бухгалтерського обліку.
При проведенні вибірки аудиторська організація може розбити всю досліджувану сукупність на окремі групи («подсовокупности»), елементи кожної з яких мають подібні характеристики. Критерії розбиття сукупності повинні бути такими, щоб для будь-якого елемента можна було чітко вказати, до якої подсовокупности він належить. Дана процедура, звана стратификацией, дозволяє знизити розкид (варіацію) даних, що може полегшити роботу аудиторської організації. При перевірці основних засобів зазвичай зручно виділяти в окремі групи для перевірки будівлі і будови, транспортні засоби, виробничий інвентар і т. п. При перевірці матеріалів зручно розбивати матеріали на групи по субрахунках. При перевірці реалізації іноді можна розподілити клієнтів по групах залежно від видів послуг.
Розмір вибірки визначається величиною помилки, яку аудитор вважає допустимою. Чим нижче її величина, тим більше необхідний розмір вибірки.
Для перевірки випадковим чином існує кілька методів вибору елементів:
метод випадкової вибірки (для цього можуть застосовуватися комп'ютерні програми або таблиці випадкових чисел);
метод кількісної вибірки по інтервалах;
метод грошової вибірки по інтервалах.
Величина інтервалу визначається як відношення всього діапазону значень (наприклад, порядкових номерів документів або інших об'єктів, що перевіряються) до кількості елементів вибірки.
Для побудови грошової вибірки по інтервалах досліджувані об'єкти повинні мати вартісне вираження, але при цьому повинна існувати можливість визначення вартості наростаючим підсумком.
До того як аудитор почне вибирати елементи випадковим чином, йому слід відібрати ряд елементів певним чином. Такі елементи називаються елементами найбільшої вартості і ключовими.
В елементи найбільшої вартості в обов'язковому порядку входять такі, вартісне значення яких перевищує визначену в ході планування аудиту ступінь точності. Крім того, аудитор має право включити до числа перевіряються й інші елементи, які мають найбільше вартісне значення.
У ключові елементи входять такі елементи перевірки, в яких аудитор вважає помилки і спотворення найбільш вірогідними, керуючись своїм професійним судженням, а також додатковою інформацією, що надійшла в його розпорядження в ході аудиту.
Формуючи вибірку, слід описати, для досягнення яких конкретних цілей вона проводиться, а також оцінити помилки, присутні у вибірці, стосовно до поставленої мети. Якщо поставлені цілі перевірки не були досягнуті за допомогою вибіркового дослідження, то аудиторська організація може провести альтернативні аудиторські процедури.
Оцінка результатів вибірки включає наступні види робіт:
а) аналіз кожної помилки, що потрапила у вибірку;
б) екстраполяція отриманих при вибірці результатів на всю проверяемую сукупність;
в) оцінка ризику вибірки.
Помилки, виявлені за елементами представницької вибірки, підлягають розповсюдженню на всю перевірену сукупність. Помилки, виявлені за елементами найбільшої вартості і ключовим елементам, враховуються у фактично знайденому розмірі та поширенню не підлягають. Повна передбачувана величина помилки за результатами вибіркової перевірки складається з передбачуваної величини помилки за результатами представницької вибірки, складеної з фактично знайденої величиною помилки за елементами найбільшої вартості і ключовим елементам.
Якщо повна передбачувана величина помилки, отримана за результатами вибірки, близька по порядку величини до рівня суттєвості або ступеня точності, а особливо в тому випадку, якщо вибіркові перевірки, проведені в різних областях обліку даного клієнта, дають в сумі помилку, яку можна порівняти за величиною або переважаючу рівень суттєвості, аудитору рекомендується зробити наступні дії:
зажадати від клієнта виправити фактично виявлені помилки;
проаналізувати причини виникнення помилок і оцінити можливий обсяг Незнайдений помилок;
модифікувати аудиторські процедури з метою отримання більш надійних даних (наприклад, збільшити обсяг вибірки);
спробувати виконати будь-які альтернативні аудиторські процедури щодо даного розділу бухгалтерського обліку;
зажадати від клієнта виправити не тільки виявлені, але й інші можливі помилки в даній області обліку, після цього вибірково перевірити інші елементи цього розділу обліку ще раз.
Аудиторська організація повинна в обов'язковому порядку відображати в робочій документації аудитора всі стадії проведення аудиторської вибірки та аналіз її результатів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz