7.2. БАЛАНС БАНКУ І ПРИНЦИПИ ЙОГО ПОБУДОВИ
Баланси банків будуються за уніфікованою схемою, відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках, що затверджується ЦБ РФ. Банківські баланси відносяться до засобів комерційної інформації і відповідають вимогам оперативності, конкретності, солідності (достовірності). Оперативність банківського балансу виявляється в його щоденному складанні, яке значною мірою гарантує правильність і достовірність бухгалтерського обліку в банках і пов'язане зі щоденною передачею клієнтам других примірників (виписок) їх особових рахунків, в яких виключається наявність помилкових записів. Діяв до 1998 р. План рахунків, який був покладений в основу побудови банківських балансів, використовував принцип угруповання рахунків з економічних однорідними ознаками.
Правило понижающейся ліквідності статей по активу і зменшення ступеня запитання коштів по пасиву суворо не дотримується і простежується лише в тенденції.
Рахунки номенклатури балансу банків поділяються на балансові-ші і позабалансові. Балансові рахунки поділяються на пасивні і активні. Пасивні рахунки призначені для обліку власних та залучених ресурсів, активні - для їх розміщення.
Позабалансові рахунки використовуються для обліку цінностей та документів, які не впливають на актив і пасив балансу, що надходять в банки на зберігання, інкасо або комісію, а також для обліку бланків суворої звітності, бланків акцій, інших документів і цінностей.
Все балансові рахунки поділяються на рахунки першого порядку - укрупнені, синтетичні рахунки і рахунки другого порядку - деталізі-рующие, аналітичні рахунки. Рахунки першого порядку позначаються трьома цифрами від 102 до 705. Номер рахунку другого порядку складається з п'яти знаків і будується шляхом додавання двох цифр справа до номера рахунку першого порядку. Наприклад, 102 - Статутний капітал акціонер-них банків, сформований за рахунок звичайних акцій, 10201 - Статутний капітал акціонерних банків, сформований за рахунок обик новения акцій, що належать Російській Федерації.
Балансові рахунки групуються в семи розділах за принципом економічно однорідного змісту і ліквідності. Номенклатура позабалансових рахунків - п'ятизначна. Позабалансові рахунки згрупує-вани також в семи розділах.
З 1 січня 1998 р. введено новий План рахунків, розроблений на ос-нованііГражданского кодексу Російської Федерації, Федеральнихза-конів Російської Федерації "Про Центральний банк Російської Федерації (Банку Росії)", "Про банки і банківську діяльність ", з використанням міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в банках, вимог міжнародних організацій в області фінансової статистики. Введення нового Плану рахунків разом з удосконаленням принципів організації обліку в банках практично означає реформу банківського бухгалтерського обліку.
Новий План рахунків будується на наступних міжнародно визнаних принципах бухгалтерського обліку:
безперервність діяльності кредитної організації; сталість методів обліку; непорушність вхідного балансу; пріоритет змісту над формою; обережність при здійсненні банківських операцій; роздільне відображення залишків за активно-пасивними рахунками; відкритому-тостьучета.
Бухгалтерський баланс повною мірою повинен відображати операції, що проводяться банком, служити базою для прийняття управлінських рішень, відображати реально одержуваний прибуток.
При формуванні нового Плану рахунків враховано зміни, мавши-~ рілі місце в останні роки в основах економічної системи, принципи організації економічних відносин, розширення функцій і збільшення числа проводяться банками операцій. Змінено загальна структура Плану рахунків, яка тепер базується на виділенні в розділи однотипних за змістом банківських операцій (міжбанківські операції, рахунки клієнтури, залучені та розміщені кошти, операції з цінними паперами).
В основу побудови Плану рахунків покладено такі базові принципи:
1. Поділ рахунків на активні та пасивні, відмова від використання активно-пасивних рахунків. Для відображення операцій, за якими сальдо може бути або дебетове, або кредитове, передбачається наявність парних рахунків - активного і пасивного. На початку операційного дня операції починають відбиватися за рахунком, що має сальдо (залишок) за результатами попереднього дня. Якщо наприкінці дня на рахунку утворюється протилежне сальдо, то воно переноситься на відповідний парний рахунок. Не допускається наявність в балансі на кінець дня дебетового сальдо по пасивному рахунку або кредитового з активного рахунку.
При утворенні кредитового сальдо в результаті вчинення банком протягом дня операцій, що відображаються по активному рахунку, воно також в кінці дня має бути перенесено на парний пасивний рахунок.
2. Однакове відображення операцій, що здійснюються в різних видах валют, відмова від "валютного розділу" балансу. Відображення банківських операцій в рахунках бухгалтерського балансу проводиться залежно від змісту операції, а не від виду валюти. Всі здійснюються кредитними організаціями банківські операції в іноземній валюті мають відображатися в щоденному єдиному бухгалтерському балансі банку тільки в рублях. Для обліку операцій, що здійснюються в раз-особистих видах валют, на балансових рахунках відкриваються окремі особові рахунки у відповідній іноземній валюті. У номер особу-вого рахунку аналітичного обліку включається тризначний цифровий код валюти. Таким чином, у зведеному балансі на одному рахунку повинні враховуватися і відображатися операції у всіх використовуваних валютах, і одночасно кредитні організації мають можливість складати аналогічні за структурою баланси з обліку та відображення операцій, що здійснюються в різних валютах. При цьому вчинення операцій за рахунками в іноземній валюті проводиться з дотриманням валютного законодавства, правил валютного контролю і відповідно до нормативними документами Центрального банку Російської Федерації з цих питань.
Єдина тимчасова структура активних і пасивних операцій. З метою адекватного відображення ліквідності балансу кредитних організацій в активі і пасиві використовується єдина структура рахунків другого порядку за термінами (де це потрібно):
до запитання: терміном на 1 день;
строком на 7 днів: терміном до 30 днів;
строком від 31 до 90 днів;
строком від 91 до 180 днів;
строком від 181 дня до 1 року;
строком від 1 року до 3 років;
строком понад 3 років.
Відображення в даному випадку в балансі кредитної організації операцій здійснюється за фактичному терміну до закінчення даної операції, що має на увазі переклад з плином часу сум операції з одного рахунку другого порядку на інший. Для обліку повного терміну операції в особовому рахунку вказуються дата початку операції і термін у днях до її закінчення.
Дозвіл банкам приймати рішення про відкриття додаткових рахунків, необхідних для більш точного відображення здійснюваних операцій. Кредитні організації мають право відкривати у відповідних розділах окремі рахунки другого порядку для обліку операцій, необхідних банку або клієнту, але з умовою, що в балансі, представляемом Банку Росії, його установам, ці рахунки повинні бути включені за економічним змістом до чинних рахунку того ж розділу Плану рахунків, затвердженого Центральним банком Російської Федерації.
Для обліку окремих операцій, де це необхідно, передбачаються спеціальні транзитні рахунки.
Кредитні організації можуть відкривати клієнтам на певний термін накопичувальні рахунки для зарахування коштів. Витрачання коштів з цих рахунків не допускається. Кошти з накопичувальних рахунків після закінчення терміну перераховуються на оформлені в установленому порядку розрахункові, поточні рахунки. Накопичувальні рахунки не повинні використовуватися для затримки розрахунків і порушення діючої оче-редності платежів.
Поділ рахунків за типами клієнтів. У Плані рахунків передбачається використання єдиної класифікації клієнтів при відображенні різних операцій, заснованої на виділенні резидентства, форми власності та виду діяльності:
резиденти, в тому числі:
кредитні організації ,
підприємства та організації, що знаходяться у федеральній власності, в тому числі:
фінансові,
комерційні,
некомерційні,
підприємства та організації, що знаходяться в державній власності (крім федеральної), у тому числі:
фінансові,
комерційні,
некомерційні.
Інші підприємства та організації, в тому числі: фінансові,
комерційні, некомерційні,
підприємства без утворення юридичних осіб: фізіческіеліца;
нерезиденти, втом числі:
кредитні організації,
інші юридичні особи,
фізичні особи .
Розрахунки з філіями. У Плані рахунків збережені рахунки для обліку розрахунків кредитних організацій зі своїми філіями. При цьому передбачаються окремі рахунки для обліку розрахунків з філіями, розташованими на території Російської Федерації і за кордоном. Порядок розрахунків між кредитними організаціями та їх, філіями визначають самі кредитні організації з відображенням принципів і положень, визначених Банком Росії. При проведенні та відображенні в балансі внутрішньобанківських розрахунків кредитні організації виходять з того, що вони несуть відповідальність за ризик і правильну організацію внутрішньобанківських розрахунків.
Фінансування капітальних вкладень. Аналогічно з Планом рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності підприємств не передбачається ведення відокремленого "обліку фінансування капітальних вкладень" клієнтів і в кредитних організаціях.
Якщо на прохання клієнта на договірних умовах кредитна організація візьметься відокремлено враховувати операції з використання клієнтом коштів на капітальні вкладення, то для цього на тому ж балансовому рахунку, де враховуються операції за розрахунковими, поточними рахунками,
можна відкривати в установленому порядку окремі рахунки, з яких оплачуються розрахункові документи в межах наявності на них коштів. При цьому контрольні функції кредитні організації здійснюють у межах, визначених договорами. Кошти на ці рахунки повинні перераховуватися з розрахункових, поточних рахунків. Якщо на капітальні вкладення виділяються бюджетні кошти, то ці операції відбуваються в порядку, викладеному з ведення операцій по рахунках бюджету.
8. Нумерація особових рахунків клієнтів. Схема позначення і нумерації рахунків, з урахуванням введення нового Плану рахунків, представляється в наступному вигляді (див. нижче).
У позначенні рахунку повинно бути: його найменування текстом; цифровий номер особового рахунку; по позичкових рахунках - мета, на яку виданий кредит, - текстом, номер кредитного договору, розмір процентної ставки, цифрове позначення групи кредитного ризику, за якою нараховується резерв на можливі втрати по позиках, інші дані за рішенням кредитної організації.
Нижче наведено перелік балансових та позабалансових рахунків кредитних організацій з деяким скороченням.
