9.4. Базова модель інвестиційно-фінансового аналізу
У загальному випадку в моделі (9.2) ув'язані чотири параметри: вартісна характеристика, час (число рівних базисних інтервалів, яке може бути кінцевим або нескінченним), елементи грошового потоку, процентна ставка. Залежно від виду розв'язуваної задачі деякі із зазначених параметрів задаються як вихідні, інші перебувають в ході виконання рахункових процедур з використанням певної модифікації ВСЕ-моделі. Зокрема, для оцінки теоретичної вартості фінансового активу, що має очікуваний грошовий потік {Із ^, к = 1, 2, / г}, вважаються заданими всі параметри, які стоять у правій частині (9.2), а величина У (являє собою шукану величину. Якщо знаходиться очікувана прибутковість цінного паперу, то в лівій частині (9.2) береться значення поточної ринкової вартості активу, вважаються відомими елементи очікуваного грошового потоку, а шуканої величиною є ставка р. Звідси видно, що можна сформулювати дві типові завдання, які вирішуються за допомогою ВСО-моделі: 1) задана сукупність параметрів {С / 7 *, пу г) і розраховується значення V *; 2) задана сукупність параметрів {V,, С1? ь, п} і розраховується значення р. Як приклад першого завдання згадаємо про знаходження теоретичної вартості ринкової цінного паперу, чистої поточної вартості інвестиційного проекту та ін; завданням другого типу є знаходження прибутковості цінного паперу, торгуемой на ринку, або розрахунок внутрішньої норми прибутку інвестиційного проекту.
По-друге,?> С.Р-модель має обмежене застосування, тобто вона використовується в умовах деяких обмежень, що накладаються на поворотний потік (наприклад, значення елементів потоку пов'язані між собою деякою залежністю , тобто не змінюються хаотично).
По-третє, розрахунок з використанням / ЕС ^-моделі завжди ведеться в умовах неявного припущення про равновесности ринку оцінюваного активу. Якщо ринок нестабільний, про застосування формалізованих методів рахунку слід забути.
По-четверте, слід звернути увагу на виняткове своєрідність параметра г в моделі. Якщо ведеться розрахунок теоретичної вартості активу, цей параметр виконує роль ставки дисконтування, в якості якої береться деяка процентна ставка як індикатор ефективності, яку може дозволити собі (немає іншого вибору) або хоче мати (у розпорядженні інвестора вже є альтернативи щодо використання тимчасово вільних коштів, що обіцяють певну прибутковість) інвестор. Іншими словами, це характеристика, яка не має безпосереднього відношення до оцінюваного активу, це деякий індикатор, взятий1 ззовні та доданий до даного активу (наприклад, в якості г може бути взята прибутковість в середньому на ринку активів, аналогічних оцінюваному, тобто належать тому ж класу інвестиційної привабливості та інвестиційного ризику). Діаметрально інша ситуація має місце у випадку, коли розраховується прибутковість активу. Тут з формули (9.2) знаходиться г, але ця процентна ставка вже є безпосередньою характеристикою саме даного активу, висловлюючи властиву йому прибутковість, тобто віддачу на вкладений в нього капітал. Надалі для розрізнення згаданих ситуацій в моделях буде використовуватися позначення г, якщо мова йде про дисконтування, і позначення до, якщо мова йде про ефективність (прибутковості).