| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
3.5. БІЗНЕС-ПЛАН ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ | ||
|
Поняття «бізнес-план» може трактуватися у вузькому і широкому значенні, а його зміст залежить від призначення данного'докумен-та. Наприклад, бізнес-планом може бути названий інвестиційний проект, спрямований на надання потенційним інвесторам інформації про проект. У деяких випадках підготовка бізнес-пла-на становить проміжну стадію розробки проекту, а сам біз-нес-план служить основою для ведення переговорів між власником проекту та його потенційними учасниками. В останньому випадку в ньому може бути опущена або приведена тільки в узагальненому вигляді оцінка форм і умов фінансування. Потреба в бізнес-плані простежується: при підготовці заявок існуючих і знову створюваних фірм на отримання кредитів у комерційних банках; обгрунтуванні пропозицій щодо приватизації державних підприємств; розробці проектів створення приватних фірм; виборі видів, напрямів і способів здійснення комерційних операцій діючими підприємствами; складанні проспектів емісії цінних паперів тощо Особлива сфера застосування бізнес-планів - залучення потенційних інвесторів. Починати переговори про отримання інвестицій без бізнес-плану неможливо, не ризикуючи відразу ж породити сумніви в компетентності і серйозності своїх намірів. Це грунтовний документ. У ньому описані основні аспекти майбутнього комерційного заходу (підприємства), аналізуються проблеми, з якими може зіткнутися фірма, та визначено способи їх вирішення. Бізнес-план допомагає підприємцям і фінансистам краще вивчити ємність і перспективи розвитку майбутнього ринку збуту, оцінити витрати з виготовлення продукції і порівняти їх з можливими цінами реалізації, щоб визначити потенційну прибутковість задуманої справи. Правильно складений бізнес-план зрештою відповідає на питання, чи варто вкладати гроші в цю справу і чи окупляться всі витрати сил і засобів. Він допомагає передбачити майбутні труднощі і зрозуміти, як їх подолати. Адресується бізнес-план банкірам та інвесторам, кошти яких підприємець має намір залучити в рамках реалізації проекту, а також співробітникам підприємства, які потребують чіткому визначенні своїх завдань і перспектив, нарешті, він необхідний самому підприємцю і менеджерам, які бажають ретельно проаналізувати власні ідеї, перевірити їх на розумність і реалістичність. У міжнародній практиці вважається, що без бізнес-плану взагалі не можна братися за виробничу і комерційну діяльність. Складання бізнес-плану вимагає особистої участі керівника фірми або підприємця, який мав намір відкрити свою справу. Багато закордонні банки та інвестиційні фірми відмовляються розглядати заявки на виділення коштів, якщо стає відомо, що бізнес-план з початку і до кінця був підготовлений консультантом з боку, а керівником лише підписано. Це не означає, звичайно, що треба відмовлятися від послуг консультантів, навпаки, залучення експертів необхідно і дуже вітається потенційними інвесторами. Структура і зміст бізнес-плану строго не регламентуються, але при його розробці обов'язково слід звернути увагу на наступні умови: бізнес-план повинен бути професійним, доступним і зрозумілим для користування, він повинен бути розділений на розділи (розділи). Для більш повного і наочного сприйняття інформації рекомендується використовувати таблиці, схеми, діаграми, графіки; біз-нес-план повинен бути об'єктивним. Бухгалтер і аудитор повинні ретельно перевірити всі фінансові розрахунки; необхідно контролювати поширення бізнес-плану, так як він може містити конфіденційну інформацію. Орієнтовна структура бізнес-плану: титульний лист; меморандум про конфіденційність; анотація - коротка інформація про проект, що служить для первинного ознайомлення; розділ перший: розкриваються суть і ефективність проекту, основні джерела його фінансування і можливості реалізації; розділ другий: описуються поточний стан, організаційна структура, засновники, персонал, досягнення підприємства, місце на ринку, основні клієнти та партнери; розділ третій: описується область застосування даної продукції, її технічні характеристики, конкурентоспроможність і т.д. (У деяких бізнес-планах розділи другий і третій можуть бути обсягів по-дінени); розділ четвертий - маркетинг і збут продукції: розглядатися вимоги споживачів до продукції, стратегію просування на ринок і цінову політику, а також можливих конкурентів; розділ п'ятий - виробничий план: аналізуються можливості здійснення виробництва по проекту - наявність площ, технологій, необхідних ресурсів та інфраструктури, а також необхідного кадрового забезпечення; розділ шостий - організаційний план: дає уявлення про команду управління проектом та провідних фахівцях, про можливих партнерів з реалізації проекту, а також демонструє правове забезпечення і наявні пільги; розділ сьомий - фінансовий план: містить нормативи для проведення фінансово-економічних розрахунків, призводить калькуляцію собівартості продукції, джерела фінансування і схему виплат за кредитами; розділ восьмий: розкриває спрямованість і значимість проекту; в ньому також наводяться показники ефективності реалізації проекту (в деяких бізнес-планах розділи сьомий і восьмий об'єднані); розділ дев'ятий: описує підприємницькі ризики і форс-мажорні обставини, наводяться гарантії повернення коштів партнерам і-інвесторам; програми до бізнес-плану: включають документи, що підтверджують або доповнюють інформацію, що міститься в бізнес-плані. Як правило, до бізнес-плану додаються копії документів. Оригінали пред'являються по додатковому вимогу [15]. В остаточному варіанті обгрунтовують матеріали можуть складатися з трьох документів різного ступеня деталізації. Це: 1) бізнес-проспект інвестиційного проекту, основне призначення якого - надання гранично стислій аналітичної інформації, яка необхідна інвестору для прийняття рішення про доцільність подальшого розгляду даного проекту, а також керівництву верхнього рівня підприємства для формування пакету проектів організації; короткий бізнес-план інвестиційного проекту, що дає досить детальну оцінку пропозицій, надає структуровану інформацію інвестору та відбір проектів для подальшого опрацювання; повний бізнес-план інвестиційного проекту, що надає необхідне для остаточного рішення комплексне, детально пророблений обгрунтування використання інвестицій і формування робочого плану дій з реалізації проекту. Важливе місце у бізнес-плануванні займає моніторинг бізнес-плану - процес виявлення відхилень фактичних показників реалізації інвестиційного проекту від їх прогнозних значень і оцінка впливу даних відхилень на реалізація та ефективність інвестиційного проекту. Мета моніторингу полягає в тому, щоб у кожний конкретний момент часу можна було б чітко визначити, чи виконуються умови реалізованості та ефективності інвестиційного проекту. За результатами моніторингу може бути або зроблено висновок про необхідність несення коригувань до плану реалізації проекту, або прийнято рішення про припинення проекту. Моніторинг починається з інвестиційної стадії проекту, проходить через всю експлуатаційну стадію і припиняється в момент його завершення. Це відноситься до таких аспектів реалізації проекту, як терміни виконання робіт, витрати, ризики, якість та ін Кінцевим етапом моніторингу є постмоніторингу, тобто оцінка проекту та його ефективності по завершенні операційної стадії, порівняння прогнозних і фактичних показників проекту на виході. Така оцінка важлива як для окремих інвестиційних проектів, так і для цілих інвестиційних програм. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||