Головна
Головна → 
Фінанси → 
Інвестиції → 
« Попередня Наступна »
М.В. Лагоджена. ІНВЕСТИЦІЇ, 2007 - перейти до змісту підручника

3.6. ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ В РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ

У вітчизняній практиці ефективність інвестиційних проектів визначається відповідно до Методичних рекомендацій з оцінки ефективності інвестиційних проектів [13]. Відповідно до Методичних рекомендацій інвестиційний проект, реалізований в рамках інвестиційної політики підприємства і відповідає цілям та інтересам його учасників, проходить такі стадії:
розробку інвестиційної пропозиції і декларації про наміри (експрес-оцінку інвестиційної пропозиції);
розробку обгрунтування інвестицій;
розробку ТЕО (проекту);
здійснення інвестиційного проекту (економічний моніторинг).
Ухваленню інвестиційного рішення про фінансування передує оцінка ефективності:
проекту в цілому;
участі в проекті.
Ефективність проекту в цілому розраховується з метою визна-чити потенційну привабливість проекту для можливих учасників та знайти джерела його фінансування. Розраховуються при цьому показники характеризують з економічної точки зору технічні, технологічні та організаційні проектні рішення.
Ефективність проекту в цілому складають наступні елементи:
суспільна (соціальна) ефективність;
комерційна ефективність.
Оцінки громадської та комерційної ефективності мають між собою певні подібності та відмінності. Схема оцінки в будь-якому випадку передбачає зіставлення вигод і витрат проекту. Формально використовуються одні й ті ж критерії, але показники суспільної ефективності відбивають співвідношення вигод і витрат для суспільства в цілому, а показники комерційної ефективності - для окремої, генеруючої проект організації.
На практиці відмінності між оцінкою громадської і комерційної ефективності зводяться, по-перше, до трактування податків, дотацій і субсидій, по-друге, до використовуваних в проекті цінами.
При розгляді грошових потоків, необхідних для оцінки комерційної ефективності, податки, які платить фірма, збільшують її витрати на здійснення проекту, а будь-які надані їй субсидії підвищують її доходи.
При проведенні оцінки суспільної ефективності трактування податків і субсидій зовсім інша. Вони розглядаються як частина трансфертних платежів, тобто являють собою угоду, при якій не створюється ніякої нової цінності, хоча контроль за реальними ресурсами і переходить з одних рук в інші.
При сплаті підприємством податків на прибуток зменшується його чистий прибуток, а отже, скорочується потік реальних грошей по проекту. Однак-виплата податкових сум не скорочує національний дохід країни, оскільки відбувається лише передача доходу підприємства державі. Тому можна сказати, що даний платіж з позиції економіки не є витратою.
Отже, в загальному випадку при оцінці суспільної ефективності всі трансферні платежі повинні бути виключені з розгляду, як що не відображають реальних вигод і витрат країни.
При розрахунку комерційної ефективності витрати і вигоди проекту вимірюються в «фінансових цінах» або ринкових, або призначуваних адміністративно. Чисті вигоди при цьому розглядатися з точки зору окремого підприємства чи користувачів проекту.
При розрахунку суспільної ефективності витрати і вигоди повинні оцінюватися в спеціальних «економічних» або «тіньових» цінах. Чисті вигоди розглядаються з точки зору суспільства в цілому.
Визначення «тіньових» цін передбачає виключення зі складу ринкових цін усіх спотворень вільного ринку, зокрема, впливу монополістів і трансфертних платежів, а також додавання не врахованих у ринкових цінах суспільних благ і екстерналій.
Громадські блага - це роботи та послуги, деякі продукти, споживання яких одним суб'єктом не перешкоджає їх споживання іншими, тому громадські блага безкоштовні і не беруть участь у ринковому обороті.
Екстерналія - економічні та позаекономічні наслідки, що виникають у зовнішньому середовищі при виробництві товарів і послуг, але не відображені в ринкових цінах останніх.
В даний час обгрунтована методика визначення «тіньових» цін ще не розроблена. Одним із способів визначення економічних витрат є оцінка альтернативної вартості ресурсів, тобто упущеної вигоди при альтернативному найкращому використанні цих ресурсів. Застосування даного методу тим більше необхідно, чим більше спотворені фінансові ціни цих ресурсів у порівнянні з «ідеальними» цінами «вільного» ринку, що належить, зокрема, до оцінки землі, праці, іноземної валюти.
При розрахунку суспільної ефективності робоча сила також повинна оцінюватися на підставі тієї продукції, від створення якої даний інвестиційний проект відволікає трудові ресурси. Практично при цій оцінці можна спиратися на аналіз структури залученої до здійснення проекту робочої сили, стану економіки даного регіону, зайнятості його населення (рівень безробіття). Якщо регіон трудоізбиточние, то альтернативна сто-імость робочої сили може виявитися нижче заробітної плати і навіть бути негативною, рівний величи-ні допомоги по безробіттю. Якщо регіон трудодефіцитні, тобто має місце недолік робочої сили, то в якості альтернативної вартості може прийматися заробітна плата, яку робітники отримували б на іншому підприємстві.
Показники суспільної ефективності враховують соціально-економічні наслідки здійснення інвестиційного проекту для суспільства в цілому. Оцінюються результати безпосередньо самого проекту і «зовнішні» наслідки його реалізації в суміжних галузях економіки. При цьому екологічні, соціальні та інші поза-економічні ефекти рекомендується враховувати в кількісній формі за наявності відповідних нормативних та методичних матеріалів. В окремих випадках при відсутності зазначених документів, коли ефекти досить істотні, можна використовувати оцінки незалежних кваліфікованих експертів. Якщо «зовнішні» ефекти не допускають кількісного обліку, слід провести якісну оцінку їх впливу. Ці положення відносяться також і до розрахунків регіональної ефективності.
Перед проведенням оцінки ефективності експертно визначається суспільна значущість проекту. Суспільно значущими вважаються великомасштабні, народногосподарські та глобальні проекти. Показники суспільної ефективності враховують витрати й результати, пов'язані з реалізацією проекту, що виходять за межі прямих фінансових інтересів учасників інвестиційного проекту. Для великомасштабних (істотно зачіпають інтереси міста, регіону або всієї Росії) проектів рекомендується обов'язково визначати суспільну ефективність.
Якщо проект в цілому досить хороший, то від першого, попереднього, етапу переходять до другого - основному, коли вже здійснюється перевірка фактичної ефективності участі в проекті кожного з потенційних інвесторів і виробляються, якщо це необхідно, варіанти можливої схеми фінансування, розподіл-лення прибутків і т.д. Даний процес носить ітеративний характер. На другому етапі оцінюється ефективність інвестицій для кожного окремого учасника проекту. Участь у проекті має бути вигідним для всіх інвесторів, причому для кожного з них оцінка ефективності проводиться відповідно до його інтересами, за адекватними їм критеріями. Тому на другому етапі оцінюється значно більше видів ефективності: фінансова - для фірм, банків і т.д. (Нижній рівень); галузева і регіональна - для відповідних регіонів, галузей, фінансово-промислових груп і т.д. (Середній рівень); громадська, бюджетна і т.д. - Для суспільства в цілому, федерального бюджету та ін (верхній рівень).
Ефективність участі у проекті визначається з метою перевірити реалізувати проекту і виявити зацікавленість у ньому всіх його учасників. Вона включає:
ефективність участі підприємств у проекті (ефективність для підприємств - учасників інвестиційного проекту);
ефективність інвестування в акції підприємства (ефективність для акціонерів акціонерних підприємств - учасників інвестиційного проекту);
ефективність участі в проекті структур вищого рівня по відношенню до підприємств-учасників, в тому числі регіональну та народногосподарську ефективність - для окремих регіонів і всього народного господарства Російської Федерації, галузеву - для окремих галузей народного господарства, фінансово-промислових груп, об'єднань підприємств і холдингів;
бюджетну ефективність (ефективність участі держави в проекті з точки зору витрат і доходів бюджетів всіх рівнів - федерального, регіонального або місцевого).
Компромісне рішення, що задовольняє всіх учасників, в загальному випадку знаходиться лише в итеративном процесі узгодження їхніх інтересів і тільки за умови, що проект досить ефективний і вигідний для кожного.
Показники комерційної ефективності інвестиційного проекту відображають його ефективність з точки зору реальної чи потенційної фірми, повністю реалізує проект за рахунок власних коштів.
Показники комерційної ефективності проекту в цілому відображають фінансові наслідки здійснення інвестиційного проекту, у разі якщо передбачається участь тільки одного інвестора, який робить всі необхідні для реалізації проекту витрати і користується усіма його результатами.
Комерційна ефективність (фінансове обгрунтування) проекту визначається співвідношенням фінансових витрат і результатів, що забезпечують необхідну норму прибутковості майбутнього підприємства після реалізації проекту, і може розраховуватися як для проекту в цілому, так і для окремих учасників з урахуванням їхніх вкладу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz