Промисловий переворот, що охопив в першій половині XIX сторіччя багато європейських країн, обумовив зародження різноманітної критики основоположних постулатів смітіанс-кого вчення. Цю критику правомірно співвіднести з трьома альтернативними класичній школі напрямами економічної думки, як-то: економічний романтизм, утопічний соціалізм, німецька історична школа (соціально-історичний напрямок). Представники кожного з названих напрямів виступали як противників класичної політичної економії, пропонуючи інші, ніж у класиків, моделі ідеального соціально-економічного устрою суспільства. Про це та послідує далі мова в рамках відповідних глав даної частини підручника.
|