| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Що являють собою витрати на соціальний захист населення? | ||
|
Соціальний захист являє собою системи пріоритетів і механізмів їх реалізації через державні та інші інститути, для забезпечення гарантованого громадянам рівня нормальної життєдіяльності відповідно до конкретними умовами суспільного розвитку. Цей рівень залежить від стану соціально-економічного розвитку суспільства, величин валового внутрішнього продукту, накопиченого національного багатства і характеру їх розподілу, від ефективності роботи механізмів реалізації системи. Фінансове вираз соціального захисту проявляється в перерозподільних відносинах, пов'язаних з формуванням і використан-ням спеціальних грошових фондів з яких виробляються різні соціальні виплати населенню. Основою для розрахунку розмірів мінімальних соціальних виплат, служить розмір середньодушового споживчого бюджету. Для цього розраховується вартість та складу мінімальної споживчої корзини по основним потребам у продуктах харчування, одязі, медикаментах, паливі, наборі послуг, необхідних для сім'ї. Розмір мінімального споживчого бюджету періодично переглядається у зв'язку зі зміною рівня цін і перезатверджуються представницьким органом. Витрати на соціальний захист населення у фінансових документах, планах, прогнозах, звітах відображаються як витрати на соціальне забезпечення та соціальну допомогу. Є розбіжності у поняттях, що включаються в категорію соціального захисту населення. Соціальне забезпечення охоплює широкий спектр відносин з матеріальної підтримки непрацездатних і непрацюючих членів загально-ства. Як форми соціального забезпечення виступають соціальне страхування, виплати соціальних допомог і так звана «соціальна допомога» малозабезпеченим верствам населення. Соціальне страхування за своєю економічною природою зв'язується з трудовою діяльністю людини і формуванням фондів для відповідних виплат, що залежать від результатів цієї діяльності. Тобто кошти з соціального страхування утворюються в значній мірі за принципом самофінансування, з більшим чи меншим часовим інтервалом їх отримання користувачем (страхувальником). Таким чином, можна виділити три методи формування коштів для фінансування соціальних потреб: страховий, бюджетний, благодійних внесків (пожертвувань). Страховий метод передбачає відрахування коштів у певному розмірі від обсягів діяльності, що перераховуються по каналах перераспре-ділення для фінансування видів соціальних виплат. При бюджетному методі кошти виділяються з загальнодержавного фонду грошових ресурсів, на рівні, визначеному можливостями держави і цілями соціальної та бюджетної політики. При методі благодійних внесків (пожертвувань) кошти не мають фіксованих розмірів і витрачаються в міру їх надходження по каналах і на цілі, що визначаються організаціями, що здійснюють благодійні внески. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||