Головна |
« Попередня | Наступна » | |
4. Діалектика «нового мислення». Початок роззброєння. Розблокування регіональних конфліктів. Розпад соціалістичної системи | ||
Поворот в радянській дипломатії диктувався нагальною потребою надати свіжого імпульс зовнішній політиці СРСР, зайшла по багатьом серйозним позиціях в глухий кут. Основні принципи «нового політичного мислення»: відмова від фундаментального висновку про розкол сучасного світу на дві протилежні суспільно-політичні системи, визнання його взаємозалежним і єдиним; проголошення в якості стандартного методу рішення міжнародних питань не балансу сил двох систем, а балансу їх інтересів; відмова від принципу пролетарського (соціалістичного) інтернаціоналізму і свідомість пріоритету загальнолюдських цінностей над будь-якими іншими (національними, класовими, ідеологічними). Реалізація цього курсу, з одного боку, мала позитивні результати, з іншого - закінчилася зовнішньополітичними провалами СРСР. Характерною рисою нового етапу радянської дипломатії були щорічні зустрічі М. С. Горбачова з лідерами США. Укладені з США договори про знищення ракет середньої і малої дальності (грудень 1987 р.) і про обмеження стратегічних на-ступательного озброєнь поклали початок тенденції до скор-щенію ядерної зброї у світі. В цей же час почалися довгі переговори щодо скорочення рівня звичних озброєнь. У 1990 р. було підписано угоду про їх істотне зниження в Європі. Також СРСР в односторонньому порядку прийняв рішення про зменшення оборонних витрат і скорочення чисельності власних Збройних сил на 500 осіб. Благополучне формування відносин з капіталістичними країнами торкнулося і Японію, чому в значній мірі сприяло відвідування М. С. Горбачовим у квітні 1991 м. Токіо. Радянська делегація проявила готовність оживити двосторонні зв'язки і офіційно визнала існування питання про державну приналежність чотирьох островів Південно-Курильської гряди. Поліпшуються радянсько-китайські відносини. В якості умов для цього Пекін висував виведення радянських військ з Афганістану та Монголії, а в'єтнамських - з Камбоджі. Москва виконала ці умови і після візиту М. С. Горбачова в Китай навесні 1989 р. між двома країнами була відновлена прикордонна торгівля, підписана серія угод про політичний, економічне і культурне співробітництво. Цей же рік став переломним у відносинах СРСР з країнами «соціалістичної співдружності». Почався форсований висновок військ з радянських баз у Центральній та Східній Європі. На побоювання багатьох лідерів соцкраїн, що деякі конкретні рішення, які диктуються «новим мисленням», можуть спричинити за собою дестабілізацію там суспільно-політичної обстановки, горбачовська адміністрація відповіла економічним тиском, пригрозивши, зокрема, перевести господарські взаєморозрахунки з дружніми країнами на вільно конвертовану валюту. Незабаром це було зроблено. Це загострило відносини між країнами-членами РЕВ і послужило причиною швидкого розвалу як їх економічного, так і військово-політичного союзу. Офіційно РЕВ і ОВД розформовані навесні 1991 Курс на відхід від СРСР і встановлення більш близьких зв'язків із Заходом взяли і майже всі нові уряди країн Центральної та Східної Європи. Вони відразу були готові вступити в НАТО і Спільний ринок. СРСР залишився без старих союзників, а нових не набув. Тому країна стрімко втрачала ініціативу в світових справах і опинилася у фарватері зовнішньої політики країн НАТО. Погіршення економічного становища Радянського Союзу, якому сприяло обвальне зниження поставок по країнах колишнього РЕВ, змусило горбачовську адміністрацію звернутися в 1990-1991 рр.. за фінансової та матеріальної під-Держко до провідних держав світу, так званої «сімці». У ці роки Захід надав СРСР гуманітарну допомогу продовольчими та медичними товарами (але вона в основному дісталася номенклатурним колам або потрапила в руки ділків корумпованою торговельної мережі). Але грунтовної фінансової допомоги не було, хоча «сімка» та Міжнародний валютний фонд обіцяли її СРСР. Вони більше схилялися підтримувати окремі союзні республіки, заохочуючи їх сепаратизм, і все менше вірили в політичну дієздатність Президента СРСР. Крах Радянського Союзу зробило США єдиною наддержавою світу. | ||
« Попередня | Наступна » | |
|