Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Е. Л. Єлісєєва, Н.І. Роньшин. ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНИХ НАВЧАНЬ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ, 2008 - перейти до змісту підручника

3. Економічні реформи. Економічна реформа 1987р. Програма «500 днів»

У квітні 1985 р. Пленум ЦК КПРС проголосив курс на прискорення соціально-економічного розвитку країни. Його важелями вважалися науково-технічна революція, технологічне переозброєння машинобудування та активізація «людського фактора».
Передбачався ентузіазм робітників, але він не був підкріплений необхідною технікою і кваліфікацією працівників. Це привело не до зменшення термінів роботи, а до значного збільшення числа аварій в різних галузях народного господарства. Найбільшою з них стала катастрофа на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 р.
У середині 1980-х рр.. по всій країні розгортаються дві адміністративні кампанії: боротьба з алкоголізмом і «нетрудовими доходами». Знову поновилися чиновницько завзяття і азарт. Різке скорочення пропозиції спиртних напоїв, вирубка виноградників, підвищення цін на алкоголь привели до зростання спекуляції спиртним, самогоноваріння, масових отруєнь сурогатами. Боротьба з «нетрудовими доходами» зводилася до оче-чергової настанню сільської влади на особисті підсобні госпо-дарства.
До власне економічній реформі влади звернулися влітку 1987 р. були помітно розширені права підприємств. Зокрема, вони отримали можливість самостійно просуватися на зовнішній ринок, вести спільну діяльність з іноземними фірмами. Скорочувалося число міністерств і відомств, між ними і підприємствами проголошувалися «партнерські», а не командні стосунки. Директивний державний план замінювався держзамовленням. На селі було встановлено 5 форм господарювання: радгоспів, колгоспів, агрокомбінат, орендних колективів і селянських (фермерських) господарств.
У 1988 р. приймаються закони, що відкрили простір в більш ніж 30 видах виробництва послуг і товарів. Побічним наслідком цього стало фактичне узаконення «тіньової економіки» та її капіталів. Прийнятий у листопаді 1989 р. Закон про оренду і орендні відносини надав право городянам і сільським жителям брати землю в оренду в спадкове користування на термін до 50 років. Вони могли вільно розпоряджатися отриманої продукцією. Але земля, як і раніше, реально була у власності місцевих Рад і колгоспів. А вони неохоче йшли назустріч новим фермерам. Приватне підприємництво на селі стримувало і те, що договори оренди могли бути анульовані верхами в односторонньому порядку з повідомленням за 2 місяці.
Наступним кроком господарської реформи була постанова Верховної Ради СРСР «Про концепцію переходу до регульованої ринкової економіки», а потім ряд інших законодавчих актів. У них передбачалися поступова демонополізація, децентралізація і роздержавлення приватного підприємництва та ін Однак механізм і терміни реалізації цих заходів були намічені приблизно, неконкретно. Слабким їх місцем є опрацювання хворобливих в соціальному плані, але конче необхідних для оптимізації виробництва питань реформування кредитної та цінової політики, системи постачання підприємств і оптової торгівлі обладнанням, сировиною, енергоносіями.
Тоді ж увазі громадськості була запропонована альтернативна «Програма 500 днів», підготовлена колективом економістів на чолі з Г. А. Явлінським і С. С. Шаталіним. У ній намічалося провести в стислий термін кардинальну приватизацію держпідприємств з орієнтацією на прямий перехід до вільних ринкових цінами, суттєво обмежити економічну владу центру. Уряд відхилив цю програму.
Загалом економічна політика адміністрації Горбачова відрізнялася непослідовністю і неповнотою, це збільшувало криза народного господарства, дисбаланс між його різними структурами. Цьому також сприяло те, що безумовна більшість прийнятих законів не працювало. Вони псувалися бюрократичним апаратом на місцях, вбачається в незвичних починаннях центру відкриту загрозу своєму благополуччю й існуванню. Економічна ситуація продовжувала погіршуватися. З 1988 р. почалося зменшення виробництва в сільському господарстві в цілому, з 1990 р. - у промисловості. Сильно збільшилися інфля-ційних тенденції через гігантський бюджетного дефіциту.
Рівень життя населення стрімко падав, роблячи для простих людей суперечки влади про реформу в економіці все менше яким Ви довіряєте. В умовах інфляції гроші втрачали вагу, піднімався ажіотажний попит на товари. Влітку 1989 р. по країні прокотилася перша хвиля масових страйків робітників. З тих пір вони вже постійно супроводжували «перебудові».
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz