Головна
Головна → 
Фінанси → 
Податки та оподаткування → 
« Попередня Наступна »
А.В. Толкушкін. ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РОСІЙСЬКОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ОПОДАТКУВАННЯ, 2003 - перейти до змісту підручника

ДИПЛОМАТИЧНИЙ АГЕНТ

- термін Віденської конвенції 1961 р., що означає главу представництва або члена дипломатичного персоналу представництва (ст . 1 Конвенції).
Особистість дипломатичного агента недоторканна. Він не підлягає арешту або затриманню в якій би то не було формі. Держава перебування зобов'язана ставитися до нього з належною повагою і приймати всі над-лежать заходів для запобігання будь посягань на його особу, свободу або гідність (ст. 29 Конвенції).
Приватна резиденція дипломатичного агента користується тією ж недоторканністю і захистом, що і приміщення представництва. Недоторканність поширюється на папери, кореспонденцію і майно (з встановленими винятками) дипломатичного агента (ст. 30 Конвенції).
Дипломатичний агент користується імунітетом від кримінальної юрисдикції держави перебування. Він користується також імунітетом від цивільної та адміністративної юрисдикції, крім випадків:
речових позовів, які стосуються приватного нерухомого майна, що знаходиться на території держави перебування, якщо тільки він не володіє ним від імені акредитуючої держави для цілей представництва ; позовів, які стосуються спадкування, стосовно яких дипломатичний агент виступає в якості виконавця заповіту, опікун над спадковим майном, спадкоємця або відказоодержувача як приватна особа, а не від імені акредитуючої держави;
с) позовів, що відносяться до будь-якої професійної або комерційної діяльності, здійснюваної дипломатичним агентом в державі перебування за межами своїх офіційних функцій.
Дипломатичний агент не зобов'язаний давати показань як свідок.
Ніякі виконавчі заходи не можуть вживатися щодо дип-ломатіческого агента, за винятком тих випадків, які підпадають під підпункти «а», «Ь» і «з», і інакше як за умови, що відповідні заходи можуть вживатися без порушення недоторканності її особи або його резиденції.
Імунітет дипломатичного агента від юрисдикції держави перебування не звільняє його від юрисдикції акредитуючої держави (ст. 31 Конвенції).
Акредитує, може відмовитися від імунітету від юрисдикції дипломатичних агентів і осіб, які користуються імунітетом. Відмова має бути завжди виразно вираженим. Порушення справи дипломатичним агентом або особою, яка користується імунітетом від юрисдикції, позбавляє його права посилатися на імунітет від юрисдикції щодо зустрічних позовів, безпосередньо пов'язаних з основним позовом. Відмова від імунітету від юрисдикції щодо цивільної або адміністративної справи не означає відмови від імунітету щодо виконання рішення, для чого потрібен особливий відмову (ст. 32 Конвенції).
Постанови про соціальне забезпечення, що діють в державі перебування, не поширюються на дипломатичного агента щодо послуг, які надають аккредитующему державі. Це вилучення поширюється також на приватних домашніх працівників, які знаходяться виключно на службі у дипломатичного агента, за умови: а) що вони не є громадянами держави перебування або не проживають в ньому постійно, б) що на них поширюються постанови про соціальне забезпечення, що діють в Акредитив державі або в третій державі.
Дипломатичний агент, який наймає осіб, на яких не поширюється цей виняток, повинен виконувати зобов'язання, що накладаються на роботодавців постановами про соціальне забезпечення, що діють у державі перебування. Зазначене вилучення не перешкоджає добровільної участі в системі соціального забезпечення держави перебування за умови, що така участь допускається цією державою (ст. 33 Конвенції). Положення зазначеної статті не зачіпають двосторонніх або багатосторонніх угод про соціальне забезпечення, укладених раніше, і не перешкоджають укладанню таких угод у майбутньому.
Дипломатичний агент звільняється від усіх податків, зборів і мит, особистих і майнових, державних, районних і муніципальних, за винятком:
а) непрямих податків, які звичайно включаються в ціну товарів або обслуговування;
зборів і податків на приватне нерухоме майно, що перебуває на території держави перебування, якщо він не володіє ним від імені акредитуючої держави для цілей представництва;
податків на спадщину і мита на спадкування, що стягуються державою перебування, з встановленими вилученнями;
е) зборів і податків на приватний доход, джерело якого знаходиться в державі перебування, та податків на капіталовкладення в комерційні підприємства в державі перебування;
е) зборів, стягнутих за конкретні види обслуговування;
1) реєстраційних, судових і реєстрових мит, іпотечних зборів та гербового збору щодо нерухомого майна, крім таких зборів і мит, що являють собою плату за конкретні види обслуговування (ст. 34 Конвенції).
Держава перебування зобов'язана звільняти дипломатичних агентів від усіх трудових і державних повинностей, незалежно від їх характеру, а також від військових повинностей, таких як реквізиції, контрибуції і військовий постій (ст. 35 Конвенції).
Держава перебування, відповідно до прийнятих їм законами і правилами, дозволяє ввозити і звільняє від усіх митних зборів, податків і пов'язаних з цим зборів, за винятком складських зборів, зборів за перевезення та подібного роду послуги предмети , призначені для особистого користування дипломатичного агента або членів його сім'ї, що живуть разом з ним, включаючи предмети, призначені для його обзаведення. Особистий багаж дипломатичного агента звільняється від огляду, якщо немає серйозних підстав припускати, що він містить предмети, не під-лежать звільненню від оподаткування, або предмети, ввезення або вивезення яких заборонено законом або регулюється карантинними правилами держави перебування. Такий огляд повинен проводитися тільки в присутності дипломатичного агента або його уповноваженого представника (ст. 36 Конвенції).
Члени сім'ї дипломатичного агента, що живуть разом з ним, користуються, якщо вони не є громадянами держави перебування, привілей-гіями та імунітетами, зазначеними вище (п. 1 ст. 37 Конвенції).
Крім додаткових привілеїв та імунітетів, які можуть бути надані державою перебування, дипломатичний агент, який є громадянином держави перебування або постійно в ній проживає, користується лише імунітетом від юрисдикції та недоторканністю щодо офіційних дій, вчинених ним при виконанні своїх функцій (п. 1 ст. 38 Конвенції).
Дипломатичний агент не повинен займатися в державі перебування професійною або комерційною діяльністю з метою особистої вигоди (ст. 42 Конвенції).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz