|
- термін дипломатичного права, що означає сукупність особливих прав і привілеїв, наданих дипломатичним представництвам іноземних держав та їх співробітникам.
Дипломатичний імунітет включає: 1) недоторканність особи; 2) недоторканність службових приміщень, житла і власності; 3) непідсудність судам держави перебування; 4) звільнення від податків, зборів, митного огляду; 5) інші види прав і привілеїв.
Обсяг дипломатичного імунітету встановлюється: 1) міжнародними договорами (основний - Віденська конвенція 1961 р.); 2) внутрішнім законодавством держав; 3) міжнародними звичаями.
|