| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Доходи страхових організацій, що враховуються при оподаткуванні прибутку | ||
|
1. Страхові премії (внески) за договорами страхування, співстрахування та перестрахування. Під сострахованием розуміється страхування одного і того ж об'єкта кількома страховиками за одним договором страхування. При цьому в договорі повинні міститися умови, що визначають права і обов'язки кожного страховика. Важливо зауважити, що страхові премії (внески) за договорами співстрахування включаються до складу доходів страховика і співстраховика тільки в розмірі їх частки страхової премії, встановленої в договорі співстрахування. Перестрахування - це вид страхової діяльності. Перестрахування являє собою діяльність по захисту одним страховиком (перестрахувальником) майнових інтересів іншого страховика (перестраховика), пов'язаних з прийнятим останнім за договором страхування (основному договору) зобов'язань по страховій виплаті. При цьому страховик, який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування. Страхувальниками виступають юридичні особи та дієздатні фізичні особи, що уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками в силу закону. Страхові премії (внески) за договорами страхування, со-страхування, перестрахування є платою за страхування, яку страхувальник зобов'язаний сплатити страховику в порядку і в строки, встановлені договором страхування. Страховики при визначенні розміру страхової премії застосовують розроблені ними страхові тарифи, що визначають премію, що стягується з одиниці страхової суми, з урахуванням об'єкта страхування і характеру страхового ризику. Страховим ризиком є певна подія, на випадок настання якої проводиться страхування. Подія, передбачати в якості страхового ризику, повинно мати ознаки ймовірності та випадковості його настання. Суми зменшення (повернення) страхових резервів, утворених у попередні звітні періоди з урахуванням зміни частки перестраховиків у страхових резервах. Страхові резерви формуються страховиками для забезпечення виконання зобов'язань із страхування і перестрахування. Резерви із страхування (за винятком страхування життя) утворюються за Правилами формування страхових резервів, затвердженим Наказом Мінфіну Росії від 11 червня 2002 р. № 51н. Винагороди і Тантьєма за договорами перестрахування. Тантьема (франц. - tantieme) - це особлива форма винагороди страховика з боку перестраховика за надання участі в перестрахувальних договорах і обачне ведення справи. Тантьема виплачується щорічно в певному відсотку від суми чистого прибутку, отриманого перестрахувальником від про-ходіння перестрахувальних договорів, в яких він бере участь. Суми відсотків на депо-премій по ризиках, прийнятим у перестрахування. Депо-премія - частина премій, належна страховику і утримувана перестрахувальником в якості гарантії виконання зобов'язань, передбачених за договором перестрахування. Виплачується перестраховщику повністю при припиненні договору. Винагороди від страховиків за договорами співстрахування. Доходи від реалізації перейшов до страховика відповідно до чинного законодавства права вимоги страхувальника до осіб, відповідальних за заподіяну шкоду. Суми санкцій за невиконання умов договорів страхування, визнані боржником добровільно або за рішенням суду. Винагороди за надання послуг страхового агента, брокера. Страховими агентами називаються постійно проживають на території РФ і здійснюють свою діяльність на підставі цивільно-правового договору фізичні особи або комерційні організації, які представляють страховика у відносинах зі страхувальником, діють від імені страховика і за його дорученням відповідно до наданих повноважень. Страхові брокери - це юридичні або фізичні особи (підприємці), які здійснюють посередницьку діяльність по страхуванню від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика. 10. Винагороди, отримані страховиком за надання послуг сюрвейєра та аварійного комісара. Ці доходи пов'язані з наданням страховиками один одному агентських послуг (наприклад, сприяння в оцінці страхового ризику, визначення страхової вартості майна, оцінці наслідків страхових випадків і врегулюванні страхових виплат і т.д.). Сюрвейер (англ. - surveyor) - експерт, який здійснює на прохання страхувальника або страховика огляд застрахованих або підлягають страхуванню судів і вантажів. Сюрвейер дає висновок про стан осматриваемого майна, визначає характер і розмір його ушкодження і т.п. Рапорт, складений сюрвейером, містить результати огляду ним застрахованих або підлягають страхуванню судів і вантажів. У разі пошкодження суден і вантажів сюрвейер в рапорті вказує причини, характер і розмір такого ушкодження. Аварійний комісар - фізична або юридична особа, до послуг якого вдаються страховики для захисту своїх інтересів при настанні страхового випадку з застрахований-ним майном. Аварійний комісар здійснює такі функції: встановлює характер, причини та розмір понесеного збитку; за вказівкою страховика займається реалізацією пошкодженого майна; здійснює розшук зниклого майна; збирає інформацію про місцеве страховому ринку. За дорученням страховика аварійний комісар може оплачувати збитки за рахунок страховика до певної суми, контролювати вантажно-розвантажувальні роботи і здійснювати рахунок вантажу. За результатами проведеної роботи аварійний комісар складає аварійний сертифікат або доповідь. Суми повернення частини страхових премій (внесків) за договорами перестрахування у випадку їх дострокового припинення. Інші доходи, отримані при здійсненні страхової діяльності (доходи, отримані від розміщення страхових резервів та інших засобів і т.д.). Доходи платника податку у вигляді всієї суми страхового внеску, належної до одержання, визнаються на дату виникнення відповідальності платника податків перед страхувальником за укладеним договором, що випливає з умови договору страхування, співстрахування, перестрахування. При цьому не береться до уваги порядок сплати страхового внеску, зазначений у договорі. Інший порядок визнання доходів передбачений тільки щодо страхових внесків за договорами довгострокового стра-хування життя, за якими доходи у вигляді частини страхових внесків визнаються в момент виникнення у платника податку права на отримання чергового страхового внеску відповідно до умовами договору. Податкове законодавство не обмежує право страхових організацій на визначення дати отримання доходу за касовим методом при дотриманні встановлених умов згідно п. 1 ст. 273 НК РФ. Таке право у них може виникнути, якщо за попередні чотири квартали сума виручки від реалізації послуг без ПДВ не перевищила 1 млн руб. за кожний квартал. Страхові організації, що перейшли на касовий метод визначення доходів і витрат, повинні відстежувати суму своєї виручки. При перевищенні її величини над встановленим граничним розміром (1 млн руб.) Платник податку зобов'язаний перейти на метод нарахувань з початку податкового періоду, протягом якого було допущено таке перевищення. Проте основним методом обліку доходів і витрат для цілей оподаткування прибутку у страхових організацій є метод нарахувань. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||