| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
7.2. Документування аудиту | ||
|
Документування аудиту регламентовано Федеральним стандартом аудиту № 2. Аудиторська організація та індивідуальний аудитор повинні документально оформляти всі відомості, які є важливими з точки зору надання доказів, що підтверджують аудиторський думку, а також доказів того, що аудиторська перевірка проводилася відповідно до Федеральними стандартами аудиту. Метою даного стандарту є оптимізація складу та змісту робочої документації розділів обліку та звітності для підвищення «читаності» аудиторських файлів, а також забезпечення можливості контролю за обгрунтованістю аудиторських доказів на всіх рівнях, в тому числі і самоконтролю виконавця . Під терміном «документація» розуміються робочі документи і матеріали, підготовлювані аудитором і для аудитора або одержувані і збережені аудитором у зв'язку з проведенням аудиту. Робочі документи можуть бути представлені у вигляді даних, зафіксованих на папері, фотоплівці, в електронному вигляді або в іншій формі, і використовуються: при плануванні та проведенні аудиту; при здійсненні поточного контролю та перевірки виконаної аудитором роботи; для фіксування аудиторських доказів, одержуваних з метою підтвердження думки аудитора. Стандарт не містить конкретного переліку обов'язкових робочих документів аудиту та конкретних вимог щодо їх оформлення, разом з тим він формулює фактори, що впливають на форму і зміст робочих документів, а також перелік приблизною інформації, яка повинна бути приведена в робочих документах. Робочі документи повинні складатися за повною формою, необхідної для забезпечення спільного розуміння аудиту з тим, щоб досвідчений аудитор, ознайомившись з ними, міг отримати загальне уявлення про проведену організацією аудиторській перевірці. Аудитор повинен відображати в робочих документах інформацію про планування аудиторської роботи, характер, тимчасових рамках і обсязі виконаних аудиторських процедур, їх результати, а також про висновки, зроблені на основі отриманих аудиторських доказів. У робочих документах має міститися обгрунтування аудитором всіх важливих моментів, по яких необхідно висловити своє професійне судження. У тих випадках, коли аудитор проводив розгляд складних принципових питань або висловлював з будь-яким важливим для аудиту питань професійне судження, в робочі документи слід включати факти, які були відомі аудитору на момент формулювання висновків з необхідною їх аргументацією. Робоча документація повинна містити інформацію про всі перевірених документах, операціях, фактах, а не тільки про тих, за якими робляться зауваження. Достатність обсягу робочої документації визначається керівником перевірки, при цьому основними критеріями є наявність документів, що підтверджують виконання аудиторських тестів по суті відповідно до затверджених програм аудиту, дотримання принципу цілеспрямованої перевірки, забезпечення можливості наскрізного простеження (за методом перехресних посилань) правильності (хибності) формування звітних даних. Форма і зміст робочих документів визначаються такими факторами, як: характер аудиторського завдання; вимоги, пропоновані до аудиторського висновку; характер і складність діяльності аудируемого особи; характер і стан систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю аудируемого особи; необхідність давати вказівки працівникам аудитора , здійснювати за ними поточний контроль і перевіряти виконану ними роботу; конкретні методи і прийоми, застосовувані в процесі проведення аудиту. Робочі документи повинні бути складені та систематизовано таким чином, щоб відповідати обставинам кожної конкретної аудиторської перевірки і потребам аудитора в ході її проведення. З метою підвищення ефективності підготовки та перевірки робочих документів в аудиторської організації доцільно розробити типові форми документації (наприклад, стандартну структуру аудиторського файлу (папки) робочих документів, бланки, запитальники, типові листи і звернення і т. п.). Така стандартизація документування здатна полегшити доручену роботу підлеглих і одночасно дозволить контролювати результати виконуваної ними роботи. копії пакета установчих документів; інформація про головних акціонерів (співвласниках); дані про організаційну структуру підприємства; копії довгострокових угод (з банками про позики, з власними клієнтами, з постачальниками), які мають значення для проведення аудиту протягом багатьох років; копії нормативних документів, що мають відношення до функціонування даного підприємства або підприємств деякої специфічної групи, до якої має відношення і організація клієнта. У щорічній (поточної) папки розміщуються поточні робочі документи аудиторської перевірки за підсумками кожного конкретного фінансового року. На кожен рік по кожній перевіреній організації заводиться окрема поточна папка або (в разі значного обсягу документації) комплект папок. Для невеликих підприємств-клієнтів, а також для виконання одноразових завдань допускається розміщення постійної і змінної інформації про клієнта в одній і тій же папці. У разі повторного звернення клієнта в наступному році аудитори, що працюють з таким клієнтом, зобов'язані розділити його документи у відповідні окремі папки. До моменту підготовки аудиторського висновку вся робоча документація повинна бути створена (отримана) і оформлена відповідним чином. Аудитору необхідно встановити належні процедури для забезпечення конфіденційності, схоронності робочих документів, а також для їх зберігання протягом достатнього періоду часу, виходячи з особливостей діяльності аудитора, а також законодавчих і професійних вимог, але не менше п'яти років. Робочі документи є власністю аудитора, хоча частина документів або витяги з них можуть бути надані аудируемом особі на розсуд аудитора, вони не можуть служити заміною бухгалтерських записів аудируемого особи. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||