| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
8.1. Допущення в моделі Солоу. | ||
|
Як і в будь теоретичної моделі, в моделі Солоу наявні такі припущення. Розглядається закрита економіка без участі держави. При цьому вважається, що економіка досить велика, що експорт та імпорт не мають істотного значення. Абстрагування від державного впливу пов'язано ще і з тим, що інтерес представляють величини сукупного попиту на споживчі та інвестиційні блага, а не конкретне співвідношення попиту з боку громадського та приватного секторів. На ринку товарів ідентичні підприємства виробляють гомогенне благо Y (t), причому може вироблятися як засіб виробництва I (t), так і предмет споживання Ol; i. Підприємства переслідують мету максимізації прибутку. Панує досконала конкуренція на ринку товарів. Ціна блага Y (t) постійна і спрощено приймається за одиницю. Це дозволяє агрегувати безліч різних благ в економіці до гомогенної величиною, такий, як реальний ВВП. Домогосподарства пропонують свої фактори виробництва - праця Ьщ і капітал К а, невідповідно за ціною. Панує досконала конкуренція на ринках факторів виробництва, і ціни обох факторів - реальна ставка оплати праці так само як і реальний відсоток г - дохід фактора капіталу, під яким в моделі Солоу розуміється відсоток на вкладений капітал, - є гнучкими. Допущення про цінову нееластичність пропозиції виробничих факторів служить для спрощення аналізу. При такому припущенні ринок факторів у будь-якому періоді прагне до рівня повної зайнятості і існує чітка ціна рівноваги, яка приводить в рівність попит і пропозицію. Спрощено дане припущення можна зрозуміти таким чином, що немає різниці між працездатним і всім населенням. Оскільки в класичному випадку при передумові функціонуючих ринків чинників виробництва не може виникнути вимушене безробіття, то, отже, кожне домогосподарство зайнято в економіці. Інвестиції ТЩ складаються з чистих інвестицій та амортизаційних відрахувань. Вони, за визначенням, вимірюють брутто-зміна основного капіталу КЩ у часі: До © = I © - 5К ©, (1) де 8 - економічна норма амортизації> 0. Розмір інвестицій в неокласичної моделі зростання визначається на ринку товарів і капіталу величиною агрегованих заощаджень. У будь-який момент часу зберігається постійна частина національного доходу. Норма заощадження визначається як: 8 ю = 8УЮ, 8 е [0, 1]. (2) При цьому передбачається, що 8 = 1. Технологія виробництва. Субстітуціональние виробничі можливості описуються наступною лінійно-го-Моген двосторонньої безперервно диференціюється виробничій функцією типу Кобба-Дугласа зі ступенем гомогенності г = 1: Y (t) = F [K (t) , L (t)], (3) де F (L), F (К)> 0. Виробництво характеризується постійною віддачею від масштабу. Для всіх X дійсно, що / Y = Ff / .K. /. L) = /. F (K, L). Тим самим можливо перевести виробничу функцію в так звану «інтенсивну форму» с = 1 / L, яка ставить продуктивність праці (а також і дохід на душу населення) в залежність від капіталоозброєності (основного капіталу на душу населення): У ® = f [k (t), 1]. (4) Нагадаємо ключові властивості функції Кобба-Дугласа: постійна віддача від масштабу; різноспрямований рух граничних виробник-ностей праці і капіталу (якщо MPi зростає, то МРК скорочується); Виробнича технологія схильна так званому «умові Инада»: Lim f [k (t)] = 0 Lim f [k (t)] = 0 k - > 0 k -> да Lim f '[k (t)] = oo Lim f' | kltl | = oo k -> 0 k -> oo, (5) тобто фактично виробництво характеризується спадною граничною продуктивністю факторів виробництва. Виробництво характеризується постійною еластичністю заміщення: o =-o (K \ L) \ OMRSMRS \ (K \ L) = l. (6) тобто при однопроцентному підвищенні співвідношення ціни одного з факторів отримуємо однопроцентне заміщення його іншим фактором. Для конкретного прикладу виробничої функції Коб-ба-Дугласа у вигляді V-V а Т ^ ~ а) часткова виробнича еластичність відповідає а, 1 - а: Y (t = k (t) a, де а е [0, 1]. (7) 10) Фактори в рамках функціонального розподілу доходів винагороджуються відповідно з вартістю граничного продукту, яка в умовах досконалої конкуренції на ринках факторів є ціною цих факторів: Fk = f '[k (t)] = r (t); Fl = д {L (t) - f | k, u |} / 5L = f [K (t)] - k (t) Г [k (t)] = w (t). (8) Внаслідок линеарной гомогенності виробничої функції результат, який свідчить про розподіл доходу на користь факторів згідно їх граничної продуктивності, повністю виконується. Досягається теорема Ейлера (adding-up theorem): Y (t) = r (t) K (t) + W (t) L (t) 1 = л + 1, (9) де r (t) - К (t) - сумарний прибуток; W (t) L (t) - сумарна оплата праці. Виходячи з даних припущень розглянемо модель Солоу докладніше. Спочатку представимо найбільш просту ситуацію, а надалі перейдемо до включення в аналіз ситуації із зростанням населення і впливом технічного прогресу. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||