Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
І.Ю. Устинов. ЕКОНОМІКА. МІКРОЕКОНОМІКА (Навчальний посібник), 2010 - перейти до змісту підручника

2.2. Економічні відносини

Економіка відноситься до розряду дуже складних систем. Ось чому її характеризує наявність різноманітних зв'язків і відносин. Але оскільки останні виникають між речовими та особистими елементами економіки, то вони групуються за трьома видами зв'язків і відносин, до яких відносяться:
відносини, що виникають між речовими елементами економіки за схемою «річ-річ». Даний вид представляють матеріально-енергетичні зв'язки. Їх існування обумовлене тим, що в основі речових елементів економіки лежить матеріал природи. Матеріально-енергетичні зв'язки забезпечують фізичне існування даних елементів, їх участь у фізичних, хімічних та інших природних процесах. Саме завдяки цим зв'язкам функціонує техніка, відбуваються технологічні процеси, здійснюється виробництво і споживання;
відносини, що виникають між речами і людьми за схемою «людина-річ». До цього виду відносяться матеріально-технічні зв'язки. Через них люди приводять у рух речі, використовуючи їх як засобів виробництва або предметів споживання. Ці зв'язки мають функціональну спрямованість, припускаючи вміння людей користуватися речами. Саме завдяки їм здійснюється праця як цілеспрямована діяльність;
відносини, які виникають між людьми за схемою «людина-людина». Вони визначають економіку як суспільну систему, що принципово відрізняється від природних і технічних систем.
Ця відмінність забезпечується третім видом зв'язків, які виникають між людьми і називаються суспільними відносинами, що підрозділяється:
на економічні (надбудовні), особливість яких полягає в тому, що вони виникають між людьми з приводу благ (речей і послуг) - їх виробництва, розподілу, обміну та споживання. Ці відносини забезпечують економічний зміст речових елементів економіки, визначаючи тим самим межі економіки як системи, відокремлюючи її від природної та соціальної середовищ. Дані відносини, в свою чергу, мають такі дві форми, як:
а) соціально-економічні відносини, що виникають між людьми як представниками певних класів і соціальних груп. Ці відносини визначають місце людей у соціально-класову структуру суспільства, характер всієї економіки, особливості її функціонування;
б) організаційно-економічні відносини, що виникають між людьми як функціональними суб'єктами процесів виробництва, розподілу, обміну і споживання. Дані відносини визначають конкретні способи здійснення господарської діяльності людей, їх місце і поведінка у функціональній структурі економіки.
Неекономічні, звані інституційними, які з економічними відносинами утворюють соціальне середовище економіки.
З урахуванням особливостей фаз суспільного відтворення економічні відносини можна поділити на відносини виробництва, або виробничі відносини, відносини розподілу, обміну та споживання.
Відносини виробництва, розподілу, обміну та споживання тісно пов'язані один з одним, взаємно обумовлюють один одного, утворюючи системну єдність. Так, в процесі виробництва складаються не тільки виробничі, а й розподільні та обмінні відносини, а також відносини споживання, правда, виробничого. Ось чому всі економічні відносини нерідко трактують як виробничі.
Відносини з приводу виробництва виходять на перший план, насамперед, у силу їх ролі в суспільному відтворенні. Саме завдяки їм проводиться те, що потім розподіляється, обмінюється і споживається.
Важливо також мати на увазі, що виробничі відносини виникають з приводу того, що складає продуктивні сили суспільства. Їх розглядають як суспільну форму цих сил. Тільки відповідність між виробничими відносинами і виробляй-них силами дозволяє суспільству повною мірою використовувати свої виробничі можливості.
У свою чергу, виробничим відносинам повинні відповідати і інші відносини. В іншому випадку вироблений продукт може не повністю або не в належній мірі дійти до споживання, що означатиме недостатньо ефективне функціонування всієї економіки як системи задоволення потреб суспільства.
З урахуванням відтворювальної послідовності виникнення економічних відносин всю їх сукупність можна представити у вигляді схеми (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Сукупність економічних відносин


Схема вказує на те, що в сфері споживання виникають потреби, що викликають необхідність виробництва благ, здатних їх задовольнити. Ця необхідність зображена у вигляді великої стрілки, одночасно означає виникнення виробничих відносин і процес виробництва необхідних благ. Наступні стрілки вказують на рух вироблених благ: зі сфери вироб-ництва вони надходять в сфери розподілу та обміну і за допомогою відповідних розподільчих і обмінних відносин надаючи-ються в сфері споживання. Тут завдяки відносинам споживання відбувається задоволення потреб в даних благах. Возникно-вение нових потреб передбачає новий процес виробництва і відновлення всієї сукупності економічних відносин. Таким чином, процес суспільного відтворення включає непрерив-ве відновлення економічних відносин.
На представленій схемі в центр малого кола включені особливі економічні відносини - відносини власності. Тим самим схематично показано, що в системі економічних відносин центральне місце належить власності.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz