| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1.2. Економічне зростання як економічна категорія. | ||
|
Підхід з точки зору абсолютних кількісних економічних показників, що виражається, зокрема, в зміні: показника ВВП (іноді ВНП): показника національного доходу; показника національного багатства; показників платіжного балансу держави, співвідношення його вимог і зобов'язань (величини «чистих активів» держави), величини золотовалютних резервів. Підхід з точки зору відносних кількісних еко-номічного показників, що виражається, зокрема, в зміні: величини ВВП, що припадає на душу населення; середньодушового наявного доходу населення; величини споживання, заощаджень, інвестицій на душу населення. Підхід з точки зору якісних показників, що виражається, зокрема, в зміні: освітнього рівня населення (частки людей з вищою і середньою освітою і т. п.) . Неоднозначність оцінки даного показника пов'язана із змінами в рівні підготовки кадрів, в різній якості освіти; рівня здоров'я населення (показників смертності, народжуваності і т. п.); галузевої структури економіки, частки сільського господарства, сировинних і видобувних галузей промисловості, високо-технологічних галузей. Правда, виникає проблема, наскільки «високотехнологічна» та чи інша галузь (в умовах сучасної НТР деякі галузі з'являються і зникають менш ніж за десятиліття); - рівня інфраструктури в суспільстві, ступеня соціальної і політичної стабільності, стану навколишнього середовища, ступеня зрілості ринкових інститутів, тобто всього того, що в розширювальному трактуванні може бути розглянуто як «інституціо-нальні чинники». Якоюсь мірою зміна даних параметрів є зміною параметрів такої категорії, як «суспільний добробут». Виходячи з вищевикладеного, визначимо для макрорівня поняття «економічне зростання» як збільшення порівняно з попереднім періодом величини валового внутрішнього продукту, що припадає на душу населення. Під «попереднім періодом» будемо надалі розуміти (якщо не сказано інше в певному контексті) календарний рік. У свою чергу, поняття «валовий внутрішній продукт» також не є однозначним. Так, зокрема, існує підхід в американській літературі, що відрізняється від стандартів, прийнятих ООН в 1993 році і використовуються в сучасних підручниках. Показник ВНП можна представити як суму кінцевого споживання домашніх господарств та державного управління, інвестицій і чистого експорту (включаючи сальдо факторних доходів з-за кордону), а ВВП - як суму тих же компонентів за умови, що чистий експорт розрахований без урахування сальдо факторних доходів. Таке трактування відрізняється від системи національних рахунків (СНР) ООН насамперед тим, що, згідно з міжнародними стандартами, чистий експорт - це завжди чистий експорт товарів і нефакторних послуг. Додаючи факторні доходи, що надійшли з-за кордону, до ВВП, американські статистики інтерпретують це як вимір послуг, вироблених резидентами даної країни за кордоном. Тому ВНП може розглядатися як показник товарів і послуг, вироблених резидентами даної країни. У СНР ООН проводиться чітке розходження між факторними і нефакторних послугами, і в розрахунок ВВП і ВНП включається лише виробництво нефакторних послуг. Водночас факторні доходи, що надійшли з-за кордону, розглядаються як платежі за «послуги» чинників виробництва, надані ре-резидентами даної країни для виробництва ВВП в інших країнах. Для уникнення методологічних розбіжностей визначимо тут показник ВВП як суму кінцевих продуктів, товарів і послуг, вироблених резидентами даної країни. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||