|
В економічній науці склалися два підходи до вивчення сучасного суспільства: формаційний і цивілізаційний.
Суть формаційного підходу полягає в тому, що в якості глибинної причини розвитку людського суспільства розглядається зміна його виробничої основи і відповідної їй форми власності на економічні ресурси, які й визначають весь комплекс економічних, політичних, правових та інших форм людського спілкування на різних етапах розвитку суспільства. Слід зазначити, що до формаційного підходу притаманний ряд недоліків. Це, зокрема, відноситься до утвердження про обов'язковість проходження у своєму розвитку всіх країн і народів через п'ять формацій: первісно-общинну, рабовласницьку, феодальну, капіталістичну і комуністичну, а також надмірного акценту на антагоністичний-ський характер відносин між власниками і невласника засобів виробництва .
Відмінність цивілізаційного підходу полягає в тому, що чільна роль у ньому відводиться соціокультурного або релігійною фактору. Причому саме поняття «цивілізація» вживається в різних сенсах. У більш широкому, глобальному, всесвітньому сенсі цивілізація розглядається як певна епоха в історичному розвитку суспільства. Так, виділяють доиндустриальную, індустріальну і постіндустріальну цивілізацію чи традиційну (патріархальну), авторитарну і ліберальну демократичну (ринкову) цивілізацію. У більш вузькому сенсі поняття «цивілізація» розглядається як явище локальне, територіально обмежене, наприклад, захід-нохрістіанская, православно-християнська, ісламська, індуїстська, китайська, японська, африканська, латиноамериканська.
Використовуючи вихідні положення формаційного підходу, в дан-ної главі розглянемо сучасний світ як структуру, що складається з економічних систем різних типів.
|