5.9. Фінансово-експлуатаційні потреби корпорації
запаси сировини, матеріалів плюсуються запаси готової продукції і мінуси кредит постачальників, складову кредиторську заборгованість за товарно-матеріальні цінності;
поточні активи мінус грошові кошти та кредиторська заборгованість за товарно-матеріальні цінності.
Для корпорації важливо величину ФЕП привести до від'ємного значення, тобто за рахунок кредиторської заборгованості за товарно-матеріальними цінностями покрити виробничі запаси, а також перекрити клієнтську (дебіторську) заборгованість. Чим менше величина фінансово-експлуатаційної потреби, тим менше корпорації вимагається власних джерел для забезпечення безперебійної діяльності. На величину ФЕП впливають такі фактори:
Тривалість виробничого циклу. Чим швидше запаси товарно-матеріальних цінностей перетворюються на готову продукцію, а готова продукція в гроші, тим менше потреба авансування оборотних коштів у виробничі запаси і готову продукцію.
Темп зростання виробництва. Чим більше темп приросту обсягу виробництва і реалізації, тим більша потреба в додатковому авансування коштів у виробничі запаси.
Сезонність виробництва визначає необхідність створення виробничих запасів у великих обсягах.
Форми розрахунків: надання відстрочок по платежах своїм клієнтам збільшує дебіторську заборгованість і сприяє зростанню фінансово-експлуатаційних потреб.
Невелика і навіть негативна величина фінансово-експ-атаційного потреб не завжди означає сприятливу для корпорації фінансову ситуацію. Якщо запаси відповідають необхідної потреби, а в складі кредиторської заборгованості немає простроченої і якщо, крім того, виручка від реалізації перевищує витрати на реалізовану продукцію, - твердження про невеликий фінансово-експлуатаційної потреби як ознаку доброго фінансового стану вірно. Однак на практиці складові фінансово-експлуатаційної потреби можуть складатися під впливом факторів, аж ніяк не означають хороший фінансовий стан.
Виробничі запаси, відображені в активі балансу корпорації, - в відповідності з виробничою програмою в них менше потреби.
Реалізація збиткова. Тоді борги дебіторів можуть бути менше кредиторської заборгованості з причини співвідношення виручки і витрат.
У складі кредиторської заборгованості є прострочені борги з постачальниками товарно-матеріальних цінностей, а також робіт і послуг.
Швидкість оборотності оборотних коштів у корпораціях неоднакова. У корпораціях з тривалим циклом виробництва
кошти обертаються повільніше, ніж в корпораціях з коротким циклом виробництва.
Ефективність використання оборотних коштів залежить від зовнішніх і внутрішніх факторів. До впливу зовнішніх факторів корпорація може тільки пристосовуватися. До таких факторів належать:
податкова і кредитна політика держави;
можливість участі в програмах, що фінансуються з республіканського і місцевих бюджетів.
До найважливіших факторів слід віднести:
криза неплатежів;
високий рівень оподаткування доходів корпорацій;
високі ставки банківського відсотка та інші.
Значні резерви підвищення ефективності використання оборотних коштів знаходяться безпосередньо в корпораціях. Перш за все це відноситься до виробничих запа-сам. Раціональна їх організація є важливою умовою підвищення ефективності використання оборотних коштів. 1. Основні шляхи скорочення матеріально-виробничих запасів наступні:
продаж зайвих запасів матеріальних цінностей;
поліпшення організації закупівель сировини, матеріалів, а також
складського господарства;
проведення систематичної роботи з визначення планової потреби в оборотних активах корпорації та її структурних підрозділів;
скорочення тривалості виробничого циклу і дру
Гії;
відволікання оборотних коштів у сферу обігу не пов'язане зі створенням нового продукту. Тому зайве перебування їх у даній сфері негативно позначається на фінансовій стійкості корпорації.