Головна
Головна → 
Фінанси → 
Фінансовий менеджмент → 
« Попередня Наступна »
В.В. Ковальов. КУРС ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ (ПІДРУЧНИК), 2008 - перейти до змісту підручника

5.1. Фінансовий аналіз: сутність, види

Під фінансовим аналізом (financial analysis) ми будемо розуміти процес ідентифікації, систематизації та аналітичної обробки доступних відомостей фінансового характеру, результатом якого є надання потенційному користувачеві рекомендацій, які можуть служити формалізованої основою для прийняття управлінських рішень щодо певного об'єкта аналізу. Як об'єкт аналізу можуть виступати різні соціально-економічні системи та їх елементи: регіон, країна, фірма, бюджетна організація, ринок, сегмент ринку та ін Очевидно, що сфера і принципи діяльності даних об'єктів з позиції фінансових відносин і грошових потоків істотно розрізняються. Аналіз в додатку до господарюючому суб'єкту можна розглядати в двох аспектах: з позиції фахівця, який працює в ньому (фінансового менеджера, фінансового аналітика, бухгалтера), та з позиції деякого особи, яв-ляющие зовнішнім по відношенню до суб'єкта, але зацікавленого в його діяльності (інвестора, фінансового аналітика, потенційного контрагента). У першому випадку можна говорити про внутрифирменном фінансовому аналізі, у другому - про зовнішній фінансовому аналізі.
Внутрішньофірмовий фінансовий аналіз (intrafirm financial analysis) можна визначити як сукупність аналітичних процедур в системі управління фінансами фірми. Цей аналіз розглядається з позиції внутрішньофірмового аналітика (менеджера, бухгалтера) і має на меті оптимізацію фінансової моделі фірми (тобто її балансу) через аналітичне обгрунтування рішень інвестиційно-фінансового характеру (тобто рішень з мобілізації фінансових ресурсів та їх інвестування). У разі якщо у фірмі бухгалтерський облік структурно і організаційні не поділяється на фінансовий і управлінський, в систему внутрішньофірмового фінансового аналізу може входити і аналітичне обгрунтування рішень щодо управління витратами у фірмі, тобто один з блоків, традиційно відносяться до компетенції управлінського обліку . Внутрішньофірмовий фінансовий аналіз у наведеній трактуванні є великим підрозділів фінансового менеджменту, а до його основних особливостей відносяться: а) орієнтація на рішення з оптимізації балансу; б) обгрунтування рішень щодо залучення ресурсів та їх розміщення; в) орієнтація на оптимізацію внутрипроизводственной діяльності (точніше, виробничо -технологічного процесу); г) базування на оперативних та облікових даних, що мають обмежений доступ осіб; д) прийняття рішень рутинного оперативного характеру; е) принципова неможливість безумовної уніфікації; ж) досить високий ступінь гнучкості інформаційного забезпечення та рахункових процедур у відповідності з поточними запитами лінійних і функціональних керівників; з) поєднання критеріїв у натуральних і вартісному вимірнику, і) високий рівень суб'ектівіз-ма. Нерідко в спеціальній літературі внутрішньофірмовий фінансовий аналіз розглядається в більш вузькому сенсі - як виявлення та оцінка можливостей оптимізації системи управління витратами на даному підприємстві; може згадуватися під такими назвами, як «внутрішньовиробничий аналіз, аналіз в системі управлінського обліку, внутрішній».
Зовнішній фінансовий аналіз (external financial analysis) - це сукупність аналітичних процедур з оцінки інвестиційної та контрагентські привабливості фірми. Інвестиційна привабливість означає доцільність вкладення грошових коштів в дану фірму у формі капіталу; сенс контрагентські привабливості - у можливості, обгрунтованості, надійності та ефективності встановлення з фірмою бізнес-відносин. Основні виконавці - особи, сторонні по відношенню до фірми, а тому аналіз осно-вивается на загальнодоступної інформації фінансового характеру.
У технічному плані зовнішній фінансовий аналіз являє собою сукупність аналітичних процедур на рівні фірми, що грунтуються, як правило, на загальнодоступної інформації фінансового характеру та призначених для оцінки її економічного потенціалу та перспектив розвитку. До основних особливостей цього виду аналізу відносяться: а) забезпечення загальної характеристики майнового і фінансового потенціалів фірми; б) базування на загальнодоступної інформації; в) інформаційне забезпечення рішень тактичного і стратегічного характеру; г) доступність результатів аналізу будь-яких користувачів; д) можливість уніфікації складу і змісту рахункових процедур; е) домінанта грошового вимірника в системі критеріїв; ж) високий рівень достовірності та верифіковані ™ і підсумків аналізу (в межах достовірності даних публічної звітності).
У рамках і зовнішнього, і внутрішньофірмового фінансового аналізу всю сукупність аналітичних дій можна умовно згрупувати в два великих блоки: аналіз звітності та аналітичне обгрунтування рішень інвестиційно-фінансового характеру.
Деякий відмінність лише в тому, що в системі зовнішнього аналізу до-мінує перший блок; в системі внутрішньо аналізу - другий блок. Суть першого блоку у формуванні судження про майновий та фінансовий стан фірми; суть другого блоку - оптимізація рішень з фінансування (звідки і на яких умовах залучити джерела довго-і короткострокового фінансування) і інвестуванню (у що вкласти фінансові ресурси).
В рамках першого блоку зовнішні інвестори і кредитори роблять оцінку інвестиційної та контрагентські привабливості фірми, виступаючу основою для прийняття рішень про доцільність вкладення коштів в дану фірму і (або) встановлення з нею контрагент-ських відносин. Другий блок більшою мірою орієнтований на топ-менеджерів фірми і призначений для обгрунтування рішень з оптимізації фінансової моделі фірми і з нарощування її економічного потенціалу (створення додаткової цінності для власників фірми).
Аспекти методик поза-і внутрішньофірмового фінансового аналізу істотно розрізняються в змістовному плані, інформаційному забезпеченні, вживаному інструментарії, частоті виконання та ін Без особливого перебільшення можна стверджувати, що будь-які приватні методики управління тим чи іншим аспектом фінансової діяльність фірми мають аналітичну складову і, що розглядаються в сукупності, є узагальнену методику внутрішньофірмового фінансового аналізу. Зовнішній фінансовий аналіз в змістовному плані набагато вже і більшою мірою уніфікований, оскільки його суть - в оцінці майнового і фінансового потенціалів фірми за даними публічної фінансової звітності, яка, як відомо, є уніфікованою за основними параметрами. Насправді суворе поділ всередині-і внефірменного аналізу навряд чи можливо. Фінансовий менеджер повинен в рівній мірі володіти кожним з них: оцінюючи доцільність інвестиційного проекту, менеджер формально перебуває в рамках внутрішньофірмового фінансового аналізу; оцінюючи фінансову спроможність потенційного контрагента, він формально знаходиться в рамках зовнішнього фінансового аналізу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz