2.2. Фінансовий ринок і роль фінансових посередників
Фінансовий ринок:
мобілізує тимчасово вільний капітал з різноманітних джерел;
ефективно розподіляє акумульований вільний капітал між численними кінцевими його споживачами;
визначає найбільш ефективні напрямки використання капіталу в інвестиційній сфері;
формує ринкові ціни на окремі фінансові інструменти та послуги, об'єктивно відображають складається співвідношення між пропозицією і попитом;
здійснює кваліфіковане посередництво між продавцем і покупцем фінансових інструментів;
формує умови для мінімізації фінансової й комерційного ризику;
прискорює оборот капіталу, т. е. сприяє активізації економічних процесів.
Чим більше розрив між обсягами передбачуваних інвестицій і накопиченнями, тим гостріше необхідність у функціонуванні фінансових ринків для розподілу накопичень між кінцевими споживачами. Зустріч кінцевого інвестора і кінцевого власника коштів повинна здійснитися оптимальним чином і з найменшими витратами.
Ефективні сегменти фінансового ринку абсолютно необхідні для забезпечення мобілізації вільного капіталу і підтримки економічного зростання країни. При наявності тільки власних накопичень суб'єкти ринку могли б інвестувати не більше, ніж накопичено, тому їх інвестиційна активність була б обмеженою. Якщо ж розмір намічених інвестицій перевищує суму поточних заощаджень, суб'єкти ринку просто змушені відкладати їх здійснення до накопичення требу-ваних засобів. Через відсутність фінансування суб'єктам рин-ка, що не володіє достатнім капіталом, довелося б отло-жити чи відмовитися від багатьох перспективних інвестицій або фінансувалися б не найкращі проекти, тобто капітал ис-користувався б не оптимальним чином. Суб'єктам ринку, які не мають у своєму розпорядженні привабливих варіантів інвестування коштів, нічого б не залишалося, окрім як акумулювати кошти. З іншого боку, перспективні інвестиційні проекти не реалізовувалися б через нестачу коштів у фірм, що мають інвестиційні альтернативи.
У сучасних умовах фінансовий ринок - невід'ємна частина будь-якої ринкової економіки, сполучна ланка між основними учасниками ринкового господарства - державним сектором, комерційними організаціями і домогосподарствами.
Рис. 5. Роль фінансових інститутів в ринковій економіці
Всі грошові потоки, незалежно від джерела походження, обов'язково проходять через фінансовий ринок за допомогою фінансових інститутів.
Наприклад, якщо держава для покриття дефіциту бюд-жету пропонує купити свої цінні папери комерційним організаціям і домогосподарствам, то дані операції проводяться на фінансовому ринку через різні фінансові інститути. Якщо комерційної організації необхідно залучити до-полнітельний капітал, вона через фінансовий ринок обраща-ється до інших комерційних організаціям та домогосподарствам, які мають тимчасово вільні кошти, шляхом випуску акцій або облігацій.
Фінансовий посередник (йпапс1а1 т! ЕгтеЛ1агу) - організація, яка діє на фінансовому ринку, пов'язуючи кредиторів з позичальниками або сберегателей з інвесторами. Основні учасники ринку: власники вільних фінансових ресурсів; спеціалізовані посередники (банки та ін фінансові інститути); позичальники (юридичні та фізичні особи та держава). За терміновості і цільового використання розрізняють: грошовий ринок (обслуговує короткострокові операції, сфера обігу); ринок капіталу (середньо - і довгостроковий характер, обслуговує інвестування в основні фонди: засоби виробництва та будівництво); фондовий ринок - інвестиції в акції та облігації та інші папери , який також обслуговується позичковим фондом. Іпотечний ринок як сукупність-ність кредитних операцій, які обслуговують ринок недвижимо-сти. Кон'юнктура грошового ринку, ринку позичкового капіталу і фондового ринку перебуває під впливом попиту на гроші, обсягу грошової маси, інвестицій і заощаджень, спеку-лятівних мотивів.
Наявність трансакційних витрат частково пояснює, чому фінансові посередники і непряме фінансування відіграють таку важливу роль на фінансових ринках. Асиметрична інформація, що виникає при недостатності знань одного боку про своє контрагента - важливий аспект фінансових ринков.Проблеми помилкового вибору виникає до того, як здійснюється угода: потенційні позичальники з високим кредитним ризиком найбільш активно шукають можливості отримання позики.
Фінансова криза завдає найбільшого збитку фінансовим ринкам. Причиною його служить загострення проблем помилкового вибору і ризику несумлінної поведінки, через що фінансові ринки не в змозі здійснювати перекачування коштів особам з ефективними інвестиційними можливостями. Це веде до різкого спаду економічної активності. Можна виділити п'ять основних факторів, що ведуть до фінансової кризи:
зростання процентних ставок; падіння цін на фондовому ринку (що означає, скорочення власного капіталу корпорацій);
різке і несподіване зниження рівня цін, що підвищує зобов'язання фірми в реальному вираженні (тому боргові виплати фіксовані угодою в номінальному виразі);
ризик невизначеності, пов'язаний з банкрутством-якого великого фінансового або нефінансової установи;
з економічним спадом або крахом фондового ринку;
банківська паніка, при якому багато банків припиняють своє існування.