2.3. Теорія відсотка
Існуючі теорії позичкового відсотка виходять з наявності нерозривному взаємозв'язку між попитом, пропозицією коштів, обсягом заощаджень та інвестицій, відсотком і доходом як елементами єдиної системи. При сформованим рівні доходу на інвестиції норма відсотка на грошовому ринку формується співвідношенням попиту та пропозиції грошових коштів. Одночасно при незмінній нормі відсотка рівень доходу в «реальному» секторі визначається обсягом заощаджень та інвестицій.
Економісти класики дотримувалися реальної торії відсотка: реальна норма відсотка згідно з класичною тео-рії визначається зовсім не кількістю грошей в обігу, тобто вона визначається тими ж факторами, що і норма прибутку. Цей висновок - природний наслідок розглянутих раніше передумов, згідно з якими нейтральне подвоєння грошової маси М тягне подвоєння рівня цін Р. Якщо 2 М = 2 Р, тоді люди будуть запитувати в точності подвоєну величину позикових коштів, від яких залежить ставка відсотка. Первісна надлишкова пропозиція позичок знижує процентну ставку. Коли, нарешті, ціни подвоюються, реальна кількість грошей в економіці стає рівним і раніше, т.ч., перетин кривих попиту та пропозиції визначає той же рівень процентної ставки (рис. 6-а).
Класична («реальна») теорія припускає, що едина змінними, які впливають на норму відсотка є інвестиції і заощадження. 8 (1) = 1п (1), тобто норма про-цента визначається рівновагою планованих заощаджень і ін-вестицій (рис. 6-б).
стороні попиту: Бп = 1п + БН, де 1п - попит на інвестиції, а БН - чистий приріст скарбів (спекулятивний попит). Рівноважна ставка відсотка знаходиться з формули 8 + БМ = 1п + БН. Ця формула пов'язує грошовий ринок і товарний (реальну економіку). Грошове рівновагу в економіці - з наявністю негрошових активів - існують, тільки коли відсоток на грошовому ринку дорівнює нормі прибутку на вкладений капітал на товарному ринку. Поки ставка відсотка залишається нижче норми прибутку, попит на позики залишається ненасиченим. У стані рівноваги процентна ставка не залежить від кількості грошей в обігу.
У теорії Дж.М. Кейнса норма відсотка визначається в якос-стве винагороди за розставання з ліквідністю. Відсоток - це «ціна, яка врівноважує бажання тримати багатство у формі готівки з наявним кількістю готівки». Рівень відсотка змінюється в прямому відношенні до ступеня переваги ліквідності і в зворотному - до кількості грошей в обігу: М = Б '(е, 1), де М - кількість грошей; Б' - функція переваги ліквідності. Графік переваги ліквідності (рис. 7), що відображає зв'язок кількості грошей з нормою відсотка, представляє плав ную криву, яка падає в міру зростання обсягу грошової маси. У точці перетину функції з заданим пропозицією грошових коштів (М) буде отримана рівноважна для справжнього моменту норма відсотка.
Кейнсіанці «першого покоління» у своїх працях вважали, що грошово-кредитна політика втрачає свою ефективність у період спадів ділових циклів. Так в період Великої депресії процентні ставки за короткостроковими цінними паперами впали до рекордно низьких рівнів - нижче 1%. Т.к. при цьому спекулятів-ний мотив змушує індивідів уникати тримати в своїх порт-Фелях активів облігації - адже будь-яке ймовірне підвищення норм відсотка призведе до втрати значної частини капіталу у вигляді облігацій.
Рис. 7. Перевага ліквідності
Пастка ліквідності (НдшЛІу 1гар) - ситуація, при якій процентна ставка настільки низька, що люди воліють зберігати гроші, а не інвестувати їх. Графік попиту на гроші стає нескінченно еластичним і будь-яка спроба грошової влади зменшити відсоток для стимулювання інвестицій буде марною і призведе лише до збільшення обсягу заощаджень. Падіння ставки відсотка за облігаціями то такого рівня змусить усіх спекулянтів практично одночасно позбутися від цінних паперів. Прагнення перемістити все своє багатство в гроші призведе до того, що крива попиту на гроші візьме го різонтального вигляд. На думку Кейнса, монетарна політика в цьому випадку не приносить ефекту і залишається один важіль - фис-Кальна політика. Монетаристи, навпаки, вважають, що попит на позикові кошти та їх пропозиція є еластичним за відсотком і навіть невелика зміна відсотка надає су-громадської вплив на споживання та інвестиції.