| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Формування ефективної інфраструктури фінансового ринку | ||
|
Важливе значення у підвищенні інвестиційної активності банківської системи має створення системи стимулювання та страхування інвестицій. Однією з умов надання банками довгострокових позик на інвестиційні проекти при високих кредитних та інвестиційних ризиках виробничої сфери є наявність державних гарантій. До числа заходів, що сприяють зростанню виробничих Інвестицій комерційних банків, можна також віднести зниження нормативів резервних відрахувань і пільгове оподаткування. Через Вестн, що в даний час резервна політика Банку Росії передбачати усереднення нормативів обов'язкових резервних відра-лений. Тим часом в інтересах економіки слід було б встановити механізм, диференціює величину резервних відрахувань від залучених коштів в залежності від напрямку використання активів банку. При цьому менше значення має відповідати використанню коштів для виробничого інвестування, більшу - застосовуватися при вкладенні коштів у валютні активи. Це сприяло б більш ефективному регулюванню структури грошової маси шляхом скорочення можливостей напрямку коштів на ринки, які характеризуються високим інфляційним ефектом, витіснення іноземної валюти з грошового обігу, стимулювання фінансування реальних проектів шляхом переорієнтації грошової маси зі спекулятивних операцій у виробництво. Серед можливостей використання пільгового оподаткування для стимулювання інвестиційної активності комерційних банків можуть бути розглянуті такі методи, як зниження оподатковуваної бази на суму інвестиційних активів, застосування пільгового оподаткування прибутку банків за умови видачі довгострокових кредитів за низькими відсотковими ставками, надання пільг з податку на прибуток, відшкодовують втрати банків від виділення інвестиційних кредитних ресурсів. Оптимальним підходом до вирішення проблеми підвищення еко-номічного зацікавленості банків у здійсненні інвестиційної діяльності за допомогою пільгового оподаткування є той, який передбачає, з одного боку, невисокі втрати для бюджету, а з іншого - стимулює комерційні банки направляти ресурси у виробничий сектор, а не в інші сфери діяльності, за доступними для виробництва відсотковими ставками. Такий підхід може досягатися шляхом компенсації втрат банків від ви-ділення низькодохідних для них кредитів за рахунок надання по-даткових пільг. При цьому дані стимулюючі заходи можуть здійснюватися як у федеральному, так і на регіональному рівні - у вигляді надання пільг за ставками податків, що зараховуються в регіональні чи місцеві бюджети в межах повноважень відповідних органів. Можливості підвищення інвестиційної активності комерційних банків багато в чому обумовлені станом їх ресурсної бази. Кризові події 1997-1998 рр.. істотно підірвали стійкості-вость російської банківської системи і викликали загострення проблем формування її ресурсів. У даній ситуації різко зросла необ-ходимость створення умов, що дозволяють забезпечити стійкість банківського сектора і в той же час залучення заощаджень широких верств приватних вкладників. Створення системи гарантування депозитів. Світовий досвід показує, що введення системи гарантування депозитів є необхідною складовою комплексу заходів, спрямованих на масштабну мобілізацію заощаджень населення. Створення системи гарантування депозитів є фактором істотного потенційного збільшення ліквідності як окремих кредитних інститутів, так і в цілому кредитної системи, на-Дежнев засобом проти раптового масованого відтоку вкладів з банків. Відтік приватних внесків, є нерідко значною частиною банківських ресурсів, може привести до банкрутства навіть стійкої банків, не кажучи про кредитні організації, які ис-випробовують серйозні фінансові труднощі при несприятливій економічній ситуації. Одна з перших систем страхування вкладів була створена в США в 1933-1934 рр.. як результат пошуку додаткових стабілізаторів ринкового господарства та посилення його соціальної орієнтації в умовах подолання глобальної економічної кризи. В останні десятиліття утвердження системи соціально орієнтованого ринкового господарства, а також прагнення знайти адекватне рішення проблеми страхування постійно зростаючих в умовах глобалізації економічних відносин банківських ризиків призвели до виникнення систем гарантування приватних вкладів у багатьох країнах Європи і Америки. В даний час системи страхування депозитів існують у всіх країнах ОЕСР, а також у ряді країн, що розвиваються (Аргентині, Колумбії та ін.) Організаційна структура та функції інститутів системи стра-хування депозитів у цих країнах характеризуються істотними від-лічіямі. У Великобританії, Канаді та США дані інститути представ-лені державними незалежними корпораціями, у Франції, Швейцарії - приватними банківськими союзами. В Австрії, Ве-нії та Нідерландах практикується виплата приватних вкладів у разі банкрутства кредитної організації, у Німеччині - виплата вкладів і санація кредитних інститутів, в Канаді - виплата вкладів, управління майном банку, кредитування і видача гарантій. Ресурси інститутів системи гарантування депозитів формуються за рахунок внесків кредитних організацій, кредитів національних банків і міжнародних фінансових організацій. Внески кредитних організацій, як правило, включають вступний і регулярні внески. При цьому величина останніх визначається залежно від обсягів залучених коштів і коливається звичайно в межах 0,03-0,3% від суми зобов'язань. Слід зазначити, що в Росії вже існує певний доробок з гарантування вкладів. Домінуюча частка приватних депозитів (в даний час близько 85% від сукупного обсягу вкладів банківської системи) припадає на Ощадний банк РФ. Відповідно до ст. 36 Федерального закону «Про банки і банківську діяльність» на Ощадбанк розповсюджуються державні гарантії за вкладами. Тому мова йде в основному про решту 14-15% суми приватних вкладів, що припадають на інші комерційні банки. Разом з тим слід більш чітко визначити гарантії держави по внесках в Ощадбанку РФ шляхом прийняття нового закону або доповнення до вже існуючих. У законопроекті «Про гарантування вкладів громадян в банках» передбачаються обов'язковий порядок внесення вступного (0,5% від власних коштів банку) і календарних внесків (до 1% від середньої хронологічної щоденних балансових залишків вкладів за календарний рік) для банків, що здійснюють залучення коштів фізичних осіб у вклади; часткове покриття вкладів на основі прогресивної шкали. Однак, враховуючи різну ступінь стійкості комерційних банків, при визначенні величини ре-гулярно внесків доцільно було б виходити з принципу ус-тановления взаємозв'язку між даною величиною і показниками фінансового стану банку. Ефективність функціонування системи гарантування де-позитив залежить від багатьох факторів, одним з яких є тісна координація роботи інститутів по страхуванню внесків зі спе-зованих інститутами нагляду, реструктуризації банківської системи, зовнішнього та внутрішнього аудиту. Така координація дозволяє підтримувати стабільність кредитної системи і окремих кредитних організацій шляхом моніторингу стану та управління всіма стадіями розвитку банку. Створення в Росії системи гарантування вкладів при здійсненні заходів з реструктуризації банківської системи і підвищення якості нагляду, сприяючи динамічному розвитку банківського сектора, розширенню його ресурсної бази, означає одночасно розширення потенційних можливостей зростання інвестиційної активності кредитних інститутів. Введення системи, яка забезпечує надання твердих гарантій від можливих ризиків, дозволило б ширше залучити в інвестиційний процес кошти населення. Активне сприяння держави формуванню механізмів трансформації заощаджень у виробничі інвестиції повинно здійснюватися по ряду напрямків, передбачається як підвищення привабливості розміщення заощаджень в функціонуючі фінансово-кредитні інститути, так і розвиток нових інститутів. Це вимагає активних заходів державної політики щодо формування інфраструктури фінансового ринку, розвитку мережі небанківських фінансово-кредитних інститутів, спроможних мобілізувати довгострокові фінансові ресурси (системи недержавного пенсійного забезпечення, страхових компаній, пайових інвестиційних фондів, іпотечних інститутів тощо), підвищення ефективності банківської системи по акумуляції заощаджень та інвестування. Таким чином, державна політика повинна бути спрямована, з одного боку, на створення рівних умов для вкладень у різні сектори економіки, забезпечення державної під- рр. держки і гарантій приватних інвестицій, а з іншого боку, на підвищення довіри приватних інвесторів до зобов'язань держави, інститутам фондового ринку, банківським структурам. Для пропозиції конкурентоспроможних реальних ставок по банківських депозитах повинні не тільки зміцнюватися надійність і стабільність фі-нансових інститутів, підвищуватися стандарти їх економічної ра-боти, але і знизитися ризики в економіці, з'явитися нові інвести-ційних проекти, зрости економічна віддача від інвестицій. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||