1.2. Функції грошей та їх трансформація в сучасних умовах
жа і функцію світових грошей. Відносно першої можна помітити, що вказана вище функція засобу обігу включає в себе функцію платежу: логічно, що оплачуючи чийсь товар або послуги, відбувається обіг грошей як платіжного засобу. Щодо другої із зазначених «додаткових» функцій можна помітити, що в даний час все більш бачу різницю між національним, внутрішньодержавним обра-щением, і циркулированием грошових потоків між государ-ствами. Всі зазначені вище функції грошей повністю примі-Німи для межстранового економічного співробітництва: якщо завод відвантажує продукцію на експорт, то іноземний (до при-міру, американський) покупець також не отримає особливого удо-вольствия від визначення ціни в «Малевич», швидше за все, він попросить встановити ціну в доларах. У доларах же він осуще ствіт накопичення багатства - своєї виручки після перепродажу-жи купленого в Росії товару.
У сучасній економічній життя золото втратило своє колишнє значення і більше не виконує функцію загального еквівалента і не визначає масштаб цін. Можливість обміняти гроші на будь-які товари і послуги визначає одне з найважливіших їх властивостей - ліквідність. Але поняття ліквідності ширше поняття загального еквівалента - воно включає також і час, необхідний для перетворення грошей в товар. Корисність грошей визначається передусім їх ліквідністю, але не тільки нею: вона залежить від надійності тієї форми, в якій гроші стано-вятся ліквідними лише в тому випадку, коли форма їх подання абсолютно надійна. У свою чергу ліквідність і надійність не визначають повністю корисність грошей. Є ще одна важлива їх властивість - купівельна спроможність.
Світові гроші. Ця функція має настільки ж давню історію, як і історія економічних відносин між державами. В даний час ця функція грошей набула надзвичайної за значимістю роль у зв'язку з бурхливо протікають процесами глобалізації світової економіки.
Вперше єдиною формою світових грошей було визнано золото Паризьким угодою 1867.
Світові гроші виконують три функції:
служать загальним платіжним засобом;
служать загальним купівельним засобом;
служать засобом матеріалізації суспільного багатства.
У період дії золотого стандарту в міжнародних розрахунках переважала практика остаточного сальдірованія платіжного балансу за допомогою золота.
У 1922 році в Генуї була підписана міжнародна угода, в якому фунт стерлінгів і долар були оголошені еквівалентами золота і введені в міжнародний оборот.
У 1944 році в Бреттон-Вудсі були закладені основи післявоєнної валютної системи на основі валютних паритетів національних валют. Основою валютних паритетів був визнаний долар США, розмінний на золото за офіційною ціною (35 доларів за тройську унцію - 31.1 грама). Ця валютна система мала ряд істотних недоліків, які привели її до краху.
У 1976 році в Кінгстоні (Ямайка) була створена валютна система з новою лічильної валютної одиницею - СПЗ (8рес1а1 Бгатпд - спеціальні права запозичення).
СДР були створені з ініціативи Міжнародного валютного фонду, як новий вид ліквідних коштів. Спочатку в 1970 році за одиницю було прийнято твердо фіксований золотий вміст, як у долара США - 0,888671 грам чистого золота. Однак у зв'язку з неодноразовою девальвацією долара з 1 липня 1974 вартість одиниці СДР стала визначатися на основі «кошика валют», тобто середньозваженого курсу 16 валют провідних капіталістичних країн, частка зовнішньої торгівлі яких становила не менше 1% обсягу світової торгівлі. З 1 січня 1981 число валют в «кошику валют» було скорочено до п'яти і тепер склад кошика переглядається кожні п'ять років.