| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1.3. Визначення національної грошової маси. Грошові агрегати. Статика. | ||
|
Як ми визначили вище, гроші можуть існувати у двох видах - готівка (банкноти) і безготівкові - записи на рахунках у банках. Існує багато різновидів банківських рахунків. Тому необхідно враховувати таку властивість грошей, як ліквідність. У зв'язку з цим вся грошова маса країни може бути розділена на наступні групи: готівка в обігу; рахунки до запитання, за якими власник грошей або кредитор банку може розпорядитися грошима своїм наказом, підлягають негайному виконанню; строкові вклади, розпорядження якими з боку кредитора або власника грошей обумовлено якими умовами; вклади резидентів країни, за якими банк несе перед кредитором зобов'язання, номіновані в іноземній валюті (валютні рахунки). Ці чотири групи і визначають так звані грошові агрегати (для Російської грошової системи): МО - готівкові гроші в обігу; М1 = МО + рахунки до запитання (це і є гроші); М2 = М1 + строкові вклади (термінові вклади - квазиденьги, так як вони включаються в оборот при виконанні певних умов); М2 Х = М2 + валютні вклади («широкі» гроші); М3 = М2 + сертифікати та облігації державних позик. Особливим компонентом грошової маси Росії є грошова база. Вона включає М0 плюс обов'язкові резерви комерційних банків на кореспондентських рахунках у Центральному банку РФ. Таким чином, грошовий потік неоднорідний і складається з окремих складових, які в часі можуть піддаватися взаємному перетворенню (знову метаморфози!). Навіть на ін-туітівном рівні зрозуміло, що від обсягу грошової маси мно-гое залежить в економічному житті держави. Тому необ-хідно знати, як впливає грошова маса на економічні про-процес і показники, а також які механізми регулювання її обсягу існують. Суть дії мультиплікатора (мультиплікувати - розум-ножа) полягає в тому, що банківська система, акумулюючи де-ніжні засоби, прагне негайно пустити їх в оборот, в тому числі й у вигляді кредитів, що видаються позичальникам . Ті, в свою чергу, також намагаються пустити позикові кошти в оборот і використовують для цього ту ж банківську систему, тобто кредити знову опиняються в банку (може бути в іншому) і знову можуть бути використані для подальшого кредитування позичальників і т.д. Якщо ніяк не обмежувати цей процес, то грошова маса дуже швидко розбухне до розмірів, які приведуть до знецінення грошей, гіперінфляції та повного розладу економіки. Тому включається обмежуючий фактор - обов'язкове резервування грошей, що надійшли в банк на депозит у вигляді їх частини, вираженої в відсотках. Цей відсоток визначається Центральним банком і є важливим регулюючим фактором. Розглянемо більш докладно дію грошового мультиплікатора. Нехай клієнт комерційного банку поклав на депозитний рахунок N рублів. Ставка обов'язкового резервування, встановлена Центральним банком становить г%. Тоді комерційний банк може видати кредит з отриманих грошей в сумі: N - N х (г/100) = N (1 - г/100), причому ці гроші (може бути вже в іншому банку) знову опиняться у вигляді залучених коштів і можуть бути використані для кредитування. Таким чином, на наступному кроці у вигляді кредиту може бути використана менша сума: N (1 - г/100) - N (1 - г/100) х г/100 = N (1 - г/100) 2 І так далі. Процес буде тривати доти, поки початковий внесок N рублів не буде витрачений повністю на резервування. Не важко порахувати, як зміниться (збільшиться) грошова маса в банківській системі: 100) п = N х [1 + (1-г/100) 1 + (1-г/100) 2 + + (1-г/100) п]. У квадратних дужках - геометрична прогресія зі зна-менателем рівним д = (1-г/100), так як д <1 - геометрична прогресія спадна і її сума дорівнює: 1 1100 5 = - 1 - Ч 1 - (1 г 100. Таким чином, якщо внесено на депозит N рублів, а ставка обов'язкового резервування г%, то за рахунок грошового мультиплікатора грошова маса збільшиться на суму, що дорівнює ЛГ 100 N х. г Розглянемо ланцюг перетворень грошей на простому прикладі. Коли щасливий володар деякої кількості грошей приносить їх в інвестиційний фонд з метою примножити, то фонд включить цю суму до своїх пасиви (з'явилися зобов'язання перед інвестором). На якийсь час ці гроші опиняться в касі фонду і там вони є активами фонду і в той же самий час пасивами Центрального банку. Коли фонд, діючи в інтересах свого клієнта, набуває у брокера на фондовій біржі акції, він переводить гроші з каси на свій розрахунковий рахунок у комерційному банку в цей момент гроші стають пасивами (зобов'язання комбанку стосовно фонду) цього банку. Потім гроші за наказом фонду переводяться на рахунок брокера (може бути в іншому банку). На цьому етапі гроші знову зазнають перетворення - стають пасивом (зобов'язанням перед брокером) . Взаємодія суб'єктів, пов'язаних з послідовністю перетворення грошей показано на малюнку 1. Наведена схема показує, що у своєму русі день-ги багаторазово змінюють форму свого існування. Але прак-тично завжди, вони постають у вигляді зобов'язань одного суб'єкта перед іншим. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||