Головна |
« Попередня | Наступна » | |
3. Німеччина - друга промислова держава світу | ||
Чималу роль грали державні замовлення на озброєння. До зростання важкої промисловості вело і інтенсивне залізничне будівництво (протяжність залізничної мережі за 1870-1910 рр.. Збільшилася більш ніж в 33 рази). В останній третині XIX в. промисловість стала відігравати основну роль в економічній системі країни. На початку XX в. там було зайнято вже 43% населення проти 29%, зайнятих в сель-ському господарстві. У 1860 - 1870-х рр.. Німеччина обігнала по виробництву промислової продукції Францію, а на початку XX в. позаду залишилася і Англія. Процес монополізації в Німеччині відбувався в основному не на базі трестів, як в Америці, а на базі картелів і синдикатів - угод між фірмами про ціни на продукцію, джерела сировини, ринках і т. д. Перед Першою світовою війною в німецькій господарстві діяло близько 600 монопольних організацій. Обсяг німецької зовнішньої торгівлі за 1870-1913 рр.. виріс приблизно в три рази. Вартість готових товарів становила понад 70% німецького експорту; німецькі вироби - 50% світового вивезення електротоварів. Високі доходи дозволили німецької буржуазії істотно підняти заробітну плату кваліфікованих робітників (приблизно 5 млн чол.) На початку XX в. середня річна зарплата кваліфікованого німецького робітника (приблизно 1800 марок) скла-вляла 53% річного доходу середнього підприємця (2-5 найманих робітників) і 45% доходу середнього чиновника, а зарплата робітників контрольного апарату на виробництві («робоча аристократія») поступалася доходу дрібного підприємця та середнього чиновника всього на 25-30%. До початку XX в. Захід за рахунок швидкого розвитку виробництва помітно розбагатів, тому робоча сила подорожчала. У результаті найбільш радикальними російськими марксистами була створена теорія революційного прориву капіталістичної системи не в найрозвиненіших країнах, як вважали основоположники марксизму, а в самому слабкому ланці цього ланцюга - Росії. | ||
« Попередня | Наступна » | |
|