Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Щербина Л. В.. КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ІСТОРІЇ ЕКОНОМІКИ, 2008 - перейти до змісту підручника

2. Перетворення США в першу індустріальну країну в світі

Наприкінці XIX - початку XX вв. база швидкого індустріального зростання США (забезпечення повної свободи економічної діяль-ності в результаті громадянської війни, великі сировинні ресурси, відсутність морально зношеного устаткування та ін.) була доповнена величезним припливом робочої сили.
Перед Першою світовою війною 2/3 валового національного продукту США належали промисловості та будівництва (в основному залізничному). До XX в. вже були побудовані чотири трансконтинентальні залізничні лінії. У самій структурі промислового виробництва, зрушення, насамперед, проявилися в більш високих темпах розвитку важкої промисловості. На початку XX в. в Америці - вперше в історії світового економічного розвитку - було досягнуто перевищення питомої ваги важкої промисловості в загальній промислової продукції (інші країни досягли цього тільки перед Другою світовою війною). Але й структура важкої промисловості змінилася досить серйозно - з'явилися і стали швидко розвиватися викликані до життя науково-технічним прогресом нові галузі - автомобільна, нафтова, алюмінієва, гумова, електротехнічна і пр. Особливу роль грали дві перші. З поширенням електрики освітлювальна функція гасу дуже істотно скоротилася, однак попит на нафтопродукти зростав: зростаючі потреби в бензині з лишком компенсували занепад виробництва гасу. Причина полягала в швидкому зростанні автомобілебудування: в 1902 р., коли на американських дорогах ходило тільки 23 тис. автомобілів, продаж бензину склала всього близько 6 млн барелів (1 барель - 0,11 т). А вже в 1912 р., коли американський автопарк перевищив 1 млн машин, попит на бензин склав 20300000 барелів, ще через 2 роки бензину в країні було продано більше, ніж гасу. Автомобіль, як ніяке інше технічний пристрій, з-меніл не лише життя американського населення, зробивши його винятково мобільним, а й вирішальним чином вплинув на структуру промисловості, закріпивши за нафтопереробкою (інфраструктурою автопарку) провідне місце (незалежно від того, де видобувається і звідки надходить сира нафта).
Розвиток масового серійного виробництва в американській промисловості призвело до появи сучасних методів раціональної організації виробництва, насамперед - поточного методу - виробництво рухається від сировини до готового виробу, ніде не повертаючи назад. При цьому особливу роль відіграє складання вузлів і агрегатів на конвеєрі.
Найбільш типовою формою монополізації в США стало трестування підприємств, що приносить відчутні вигоди. Завдяки монопольному становищу в нафтовій промисловості, доходи «Стандарт ойл» за перші 20 років існування збільшилися з 8 до 57,5 млн доларів. У 1880 - 1890-ті рр.. з'явилися найбільші трести в електротехнічної, свинцевої текстильної, гумової, шкіряної. А так же тютюнової, цукрової та інших галузях промисловості, на транспорті та зв'язку. Особливо важливим об'єднанням став створений Дж. Морганом в 1901 р. «Сталевий трест», що монополізував 43% виробництва чавуну і 66% виробництва сталі в США. На початку XX в. в США налічувалося більше 800 трестів, які об'єднали понад 5 тис. підприємств з капіталом понад 7 млрд доларів.
Найбільше значення отримали дві фінансово-промислові групи: Моргана і Рокфеллера. Перша, що склалася методом банківських інвестицій у промисловість, контролювала «Сталевий трест», «Дженерал Електрик», об'єднання сільгоспмашинобудування «Інтернейшнл Карвестер», «Американську телеграфний і телефонний компанію» і т. д.
За прийнятим Конгресом США закону (1890 р.), всяке об'єднання у формі тресту або іншій формі, спрямоване на обмеження виробництва і торгівлі, оголошувалося незаконним. Природно, монополії надавали шалений опір, нерідко судовим переслідуванням замість трестів піддавалися робочі об'єднання - профспілки. Тим не менше, ряд особливо великих монополій, у тому числі «Стандарт ойл» був змушений розділитися на декілька більш дрібних об'єднань.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz