5.5. Державне оборонне замовлення і контрактна система його реалізації
Рис. 5.5. Принципи функціонування контрактно-закупівельної системи
Держава повинна встановлювати і контролювати суворе дотримання правил, з одного боку, забезпечують отримання високоякісної продукції за прийнятною ціною, а з іншого, - що роблять виконання оборонного замовлення вигідним для виконавців.
Контрактно-закупівельна система замовлень і закупівель оборонної продукції як складова частина федеральної контрактної системи являє собою організаційно-економічний механізм, що регламентує фінансово-економічні, правові, управлінські, технічні та соціальні аспекти відносин держави в особі держзамовників (МО, МВС, ФСБ, МНС, ФСО та ін.) з постачальниками, розрив-
бативает, що виготовляють і поставляють оборонну і спеціальну продукцію.
Контрактно-закупівельна система як механізм взаємодії держзамовників і виконавців в інтересах реалізації військово-технічної політики дозволяє забезпечити вигідність гособоронза-каза для його виконавців, максимально враховуючи інтереси всіх сторін; оптимізувати витрати і найбільш ефективно використовувати інвестиції, мінімізувавши при цьому економічний і технічний ризики при створенні нових дорогих видів В і ВТ, і в кінцевому підсумку забезпечити успішне виконання всього обсягу передбачених робіт у встановлені терміни.
Аналіз контрактних відносин при розподілі та виконанні оборонного замовлення показує, що з метою його оптимізації повинні використовуватися всі форми взаємовідносин економічних суб'єктів: оренда, лізинг, заставу, страхування тощо, що дозволяють мінімізувати ризики, оптимізувати податкові та інші платежі, підвищити економічну ефективність його реалізації. Весь контрактний процес повинен мати попередньо розроблене методичне забезпечення. Однак на сьогоднішній день відчувається дефіцит, насамперед, нормативно-методичних документів, що дозволяють оперативно вирішувати в рамках контрактно-закупівельної системи різні управлінські завдання. Також необхідно прискорити роботу щодо міжвідомчої погодженням механізмів проведення об'єднаних закупівель од-однотипних продукції.
наявність явних відмінностей в структурі державних, у тому числі оборонних, бюджетів, в організації бюджетного процесу та фінансування оборонної сфери, в оргструктура управління обо-оборонної промисловістю;
централізована і монополізована структура виробництва, а також сфери досліджень і розробок;
невирішеність проблеми захисту інтелектуальної власності, наявність двоканальної системи фінансування виробництва оборонної продукції (по лінії Мінекономрозвитку РФ і держзамовників);
нерозвиненість інфраструктури ринкових відносин в ОПК та економіці в цілому, непідготовленість кадрів в частині контрактних відносин у промисловому та управлінських ланках.
Поетапне створення нового організаційно-економічного механізму розподілу та реалізації держоборонзамовлення дозволило сформувати ефективну, відповідальну вимогам адміністративної реформи систему замовлень і поставок продукції, техніки та послуг, що функціонує в інтересах всієї військової організації держави, що діє на федеральному і регіональному рівнях (рис. 5.6).
Рис. 5.6. Організаційно-економічний механізм функціонування федеральної контрактно-закупівельної системи реалізації оборонного замовлення
Нові стратегічні виклики в сфері військової безпеки посилюють пріоритетність витрат держави на національну оборону. За останні шість років по лінії МО РФ спостерігається істотне зростання збільшення асигнувань на національну оборону і державне оборонне замовлення. Про необхідність підвищення якості ЗС РФ і ефективності витрат військового бюджету неодноразово вказував Президент РФ. У якості одного із заходів його указом утворено Федеральне агентство з постачання озброєння, військової, спеціальної техніки та матеріальних засобів. З 1 січня 2008 р. Федеральне агентство відповідає за розміщення держконтрактів і їх фінансування, веде облік і контроль їх виконання, а також стежить за цінами на збройними. Функції нагляду та контролю за діяльністю агентства ви-полняет Федеральна служба з гособоронзаказу і Федеральна анти-монопольна служба, а самим силовим відомствам залишається лише перед-лага, що і в яких обсягах необхідно замовляти.
Рис. 5.7. Модель функціонування системи державного оборонного замовлення
При такій економічній політиці значна частина фінансовим-вих ресурсів надходить виробникам від замовників безпосередньо, мі-нуя торгово-посередницькі організації, що сприяє більш рит-мічної завантаженні виробничих потужностей, поліпшенню показників лий фінансово-господарської діяльності підприємств-виробників і через мультиплікаційні механізми - загальному пожвавленню господарства країни і регіонів.
Остаточна модель організації та реалізації державного замовлення в сегменті ринку військових закупівель найближчим часом буде виглядати так, як показано на рис. 5.7.