I.1.1. Поняття світової економіки, її сутність
Сучасна спеціальна (економічна) література не містить єдиного підходу до поняття "Світова економіка". В одних випадках простежується поняття "Світова економіка", в інших - "Світове господарство", в третьому - "Всесвітнє господарство". Відповідно проглядаються кілька підходів до розкриття змісту цих понять.
Найбільш часто в науковій літературі зустрічається наступне трактування:
Світова економіка - це сукупність національних економік країн і окремих регіонів, і що пов'язують міжнародні відносини, що можна представити наступною формулою :
Подібне співвідношення не просто арифметична сума. Це є інтегральна сума, яка відображає процес саморозвитку організму як самостійної соціально-економічної одиниці.
Інакше, світова економіка - це сукупність національних господарств, що знаходяться в постійній динаміці, у розвитку, володіють зростаючими взаємозв'язками і взаємовпливом, в результаті чого складається більш-менш цілісна світова економічна система.
Об'єднуючу роль у всій системі світової економіки відіграють міжнародні економічні відносини.
Світова економіка відноситься до числа складних глобальних систем, які характеризуються різноманіттям складових елементів, ієрархічністю і складною структурою. В основі цієї системи - міжнародне й обмежене рамками окремих держав національне виробництво матеріальних і духовних благ, їх розподіл, обмін і споживання.
Основна мета функціонування світової економіки - задоволення людських потреб (попиту). Усередині самої системи, в рамках окремих держав дана мета модифікується в силу різних соціально-економічних умов.
Специфіка світового господарства і міжнародних економічних відносин визначається тим, що взаємини в соціально-економічному суспільстві здійснюються через державні кордони і реалізується у вигляді міжнародних економічних відносин.
Звідси предметом дослідження теорії світової економіки і міжнародних економічних відносин є взаємини між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання життєвих благ.
Весь різноманітний комплекс питань світової економіки і міжнародних економічних відносин є об'єктом вивчення теорії економічних відносин на рівнях:
а) розвинених країн;
б) країн, що розвиваються;
в) постсоціалістичних країн.
У своїй сукупності ці відносини на всіх рівнях утворюють відносини світової економіки. Перебуваючи у складі світової економіки, економіка кожної країни пристосовується. Вона поступово трансформується з економіки повного або неповного набору галузей в економіку спеціалізовану, в якій одні галузі починають грати в умовах жорсткої конкуренції не тільки внутрішньокраїнні, а й міжнародне значення (при наявності сприятливих передумов для їх розвитку), а інші припиняють своє існування або зберігають значення тільки в межах своєї країни. Історично, в різних країнах виробляються різні види товарів залежно від природно-ресурсного потенціалу, демографічної ситуації та історичних особливостей розвитку.
Так складається міжнародне територіальний і галузевий поділ праці (про який скажемо далі), в результаті чого країна спеціалізується на виробництві конкретної продукції і розвитку відповідних галузей. Наприклад:
Країни ОПЕК (країни - експортери нафти) - у міжнародному поділі праці їх обличчя визначається здобиччю, експортом, а зараз і переробкою нафти.
Країни Центральної Америки - виробництвом і експортом цитрусових та інших видів тропічних культур і т. д.
У сучасному світовому господарстві дуже мало країн, що не спеціалізувалися б на виробництві конкретної продукції.
Таким чином, світова економіка являє собою сукупність взаємопов'язаних країн, що об'єднуються системою МЕВ (одні країни і регіони не можуть обійтися без інших, наприклад Європа без Північної Африки, і навпаки, Близький Схід без Європи і т. д.).
У цих та інших регіонах йде, з одного боку, взаємна поставка сировини і робочої сили, а з іншого - готової продукції та обладнання. У всьому цьому процесі кожна країна прагне отримати економічну вигоду, використовуючи кращі умови (сторони) свого становища.
В даний час майже всі держави колишнього Союзу переживають економічну кризу, основною причиною якого є різкий розрив всіх соціально-економічних відносин, що склалися десятиліттями.