|
Економічні інтереси банків, що випливають із сутності цих інститутів як комерційних структур, полягають у забезпеченні прибутковості банківських операцій при дотриманні їх ліквідності і надійності. Банки працюють в основному не на власних, а на залучених і позикових ресурсах, тому вони не можуть ризикувати коштами своїх клієнтів, вкладаючи їх у великі інвестиційні проекти, якщо це не забезпечено відповідними гарантіями.
У зв'язку з цим при виробленні своєї інвестиційної політики комерційні банки завжди повинні виходити з реальних оцінок ризику, економічної ефективності, фінансової привлекатель-ності інвестиційних проектів, оптимального поєднання коротко-, середньо-і довгострокових вкладень. Разом з тим існуюча система інвестування є не тільки внутрішньою справою самого банку. Відповідно з базисними принципами регулювання банківської діяльності невід'ємною частиною будь-якої системи нагляду є незалежна перевірка політики, оперативної діяльності банку і застосовуваних у ньому процедур, пов'язаних з видачею кредитів та інвестуванням капіталів, а також поточного управління кредитним та інвестиційним портфелями.
Отже, комерційні банки повинні чітко відпрацювати і формально закріпити найважливіші заходи, пов'язані з організацією та управлінням інвестиційною діяльністю. По суті мова йде про розробку і реалізацію обгрунтованої інвестиційної політики.
|