Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Інвестиційна політика початкового періоду ринкового реформування | ||
Основні напрямки державної інвестиційної політики, викладені в цих документах, включали: проведення децентралізації інвестиційного процесу, перенесення центру ваги на приватні інвестиції, підвищення ролі власних і залучених коштів підприємств за допомогою проведення нової амортизаційної політики, використання прибутку, вторинної емісії цінних паперів, коштів банків, інституційних інвесторів, населення; перехід від безповоротного фінансування підприємств до кредитування їх на платній і поворотній основі; посилення державного контролю за цільовим витрачанням коштів федерального бюджету, спрямованих на інвестиції; збереження ролі держави як стратегічного інвестора в області найважливіших життєзабезпечуючих виробництв, соціальній сфері, суспільно значущих об'єктів, що не привабливих для приватних інвесторів; використання централізованих інвестицій на реалізацію ефективних і швидко окупаються проектів, розширення практики їх пайової (державного та приватного) фінансування; стимулювання приватних та іноземних інвестицій, вдосконалення нормативної бази, надання гарантій та страхування інвестицій. Тим часом, як уже зазначалося, на базі ринкових методів регу-лювання не вдалося вирішити поставлені завдання, оскільки в рос-сийской економіці не склалися умови, що дозволяють повністю відмовитися від методів державного впливу. У російських умовах вплив монетарних імпульсів на виробництво не при-несло очікуваних результатів. Жорсткі рестрикційні заходи у сфері грошово-кредитної політики хоча і полегшили певною мірою адаптацію підприємств до мінливих ринкової кон'юнктури, але виявили свою неспроможність у плані структурної перебудови виробництва і економічного пожвавлення. Погіршується-щееся фінансовий стан підприємств перешкоджало, з одного боку, напрямку власних коштів (прибутку та амортизації) на інвестиційні цілі, а з іншого - залученню ресурсів фондового та кредитного ринків. Чи не були створені макроекономічні передумови для мобілізації заощаджень населення у формі іноземної готівкової валюти, припливу вітчизняного та іноземного приватного капіталу в реальний сектор економіки. В результаті проведеної політики покриття дефіциту державного бюджету шляхом розширюється емісії державних зобов'язань накопичення державного боргу і підвищення вартості його обслуговування вело до прогресуючого скорочення можливостей бюджетного фінансування, яке посилювалося зростанням напруженості в бюджетно-податковій сфері в умовах жорсткої фіскальної політики і деформації платіжної системи. Державне фінансування інвестиційної діяльності було практично згорнуто, між тим масштаби приватного інвестування не змогли компенсувати зниження державних інвестицій. При підвищенні частки приватних інвестицій у загальному обсязі джерел фінансування (за формами власності) сукупні інвестиційні ресурси різко скоротилися. Якщо скорочення бюджетної підтримки виробництва за зовнішніми ознаками узгоджується з сутністю ринкових перетворень, то майже повна відмова від державного інвестування суперечить закономірностям розвитку ринкової економіки. | ||
« Попередня | Наступна » | |
|