Головна
Головна → 
Фінанси → 
Інвестиції → 
« Попередня Наступна »
Л.Л. Игонина. ІНВЕСТИЦІЇ, 2005 - перейти до змісту підручника

Інвестиційна політика в посткризовий період

З метою коригування курсу економічних реформ і вирішення завдань виходу країни з гострої економічної кризи в листопаді 1998 г . було прийнято спільний документ «Про заходи Уряду Російської Федерації і Центрального банку Російської Федерації щодо стабілізації соціально-економічного становища в країні», який виходив з необхідності посилення втручання держави в економіку, в тому числі і її інвестиційну сферу. У ньому було передбачено підвищення організуючої ролі держави в забезпеченні підвищення ефективності виробництва за рахунок об'єк-єднання «проблемних» організацій у великі корпорації, у тому числі з державною участю, і надання підтримки розвитку дрібного і середнього бізнесу, створення конкурентного середовища. Даний документ містив ряд нових підходів до вирішення проблем оздоровлення державних фінансів, банківської системи, відновлення ринкових механізмів реального сектора економіки, зниження податкового тягаря, стимулювання експорту, інвестиційної та інноваційної активності, захисту внутрішнього ринку, підвищення ефективності управління державним майном.
Були визначені пріоритети програм розвитку, через які має реалізовуватися державна структурна і виробнича політика:
нарощування виробництва в галузях з швидким оборотом капіталу і високої бюджетної ефективністю, що забезпечують товарне наповнення споживчого ринку;
підтримка наукомістких галузей і високих технологій, галузей з високим ступенем обробки продукції, в тому числі на базі розвитку коопераційних зв'язків з іноземними компаніями;
виробництво конкурентоспроможної машинобудівної продукції як основи технічної реконструкції економіки;
збереження і збільшення зайнятості населення.
Реалізація даних підходів ускладнювалася збереженням існуючих економічних умов; подолання же сформованих економічних проблем вимагало використання дієвих механізмів мобілізації ресурсів та інвестиційного зростання.
Так, тривало скорочення державних інвестицій і зменшення частки коштів, що виділяються на фінансування дер-жавної інвестиційної програми. Не отримали державної підтримки інвестиційні програми конверсії оборонної промисловості, а також велика частина об'єктів виробничих комплексів. Було призупинено виконання більшості федеральних цільових програм. Скорочення інвестиційних витрат здійснювалося без детального аналізу різних інвестиційних програм та їх оцінки з позицій відповідності пріоритетним направ-леніям економічного зростання.
Аналогічна ситуація спостерігалася і в галузі державного фінансування інноваційної діяльності. Реалізація намірів реструктурування науково-технічної сфери з метою приведення її у відповідність з реальним економічним базисом, платі-жеспособним попитом на науково-технічну продукцію на прак-тику означала різке скорочення частки державних асигнувань на розвиток інноваційної діяльності. Необгрунтованість інвестиційної політики та суперечливість прийнятих заходів зумовили неможливість виконання цільових орієнтирів і неефективність їх програмного забезпечення.
Нові програмні урядові документи, офіційно відображають економічну стратегію держави (план дій Уряду Російської Федерації в галузі соціальної політики та модернізації економіки на 2000-2001 рр.., В основі якого покладена стратегія розвитку Російської Федерації до м. фонду «Центр стратегічних розробок»), декларують зміну пріоритетів економічної політики, посилення її спрямованості на модернізацію і розвиток реального сектора. В якості основних засобів досягнення поставлених цілей розглядаються: поліпшення інвестиційного та підприємницького клімату, умов для розвитку фінансових ринків, методи грошово-кредитної, бюджетної та податкової
Аналіз практичного застосування ліберальної моделі розвитку економіки ясно свідчить про те, що для інвестиційного підйому необхідно істотне підвищення! дієвості державного регулювання.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz