Головна
Головна → 
Фінанси → 
Інвестиції → 
« Попередня Наступна »
Л.Л. Игонина. ІНВЕСТИЦІЇ, 2005 - перейти до змісту підручника

Інвестиційні ресурси міжнародного фінансового ринку

В даний час на міжнародному фінансовому ринку можна виділити три полюси світогосподарських зв'язків: європейський, сівбі-роамеріканскій і азіатсько-тихоокеанський.
Європейський полюс, об'єднує індустріально розвинені країни, що входять до Європейського союзу, а також країни Східної Європи, Близького Сходу, традиційно тяжіють до фінансового ринку Швейцарії. Цей ринок характеризується річними обсягами капіталу в 9 трлн дол, наявністю найбільш дешевих і довгострокових ресурсів, що надаються іноземним інвесторам з розрахунку 2-4% річних.
Північноамериканський полюс охоплює в основному ринки США і Канади з річними обсягами капіталу в 18 трлн дол Фінансовим центром є США. Ринок відрізняється істотною часткою їм-портіруемость фінансових ресурсів, великим обсягом угод з цінними паперами з іноземними інвесторами. Для поширення цінних паперів іноземних емітентів застосовуються різні схеми депонування цінних паперів в іноземних банках з подальшим випуском у США депозитарних розписок.
Азіатсько-тихоокеанський полюс (АТП) світогосподарських зв'язків представлений країнами Південно-Східної Азії та Океанії. Фінансові ресурси АТП концентруються на ринку Японії, річні обсяги Капіталу перевищують 6 трлн дол Цей ринок в основному базується на власних ресурсах і в порівнянні з ринком США характеризується невисокою часткою позикового капіталу. Найбільшими імпортерами ре-сурсів ринку Японії є Китай, країни Океанії та Південно-Вос-точної Азії, а також в останні роки - країни Латинської Америки і Західної Європи. В даний час відзначається зростання тяжіння АТП до європейського ринку, все більша частина фінансово-господарських зв'язків зосереджується між Японією і Швейцарією.
Світовий досвід показує, що інвестиції в продуктивній формі направляються в основному в ті країни, які характеризуються динамічно і ефективно розвиваються ринковими відносинами. Глобальна тріада - США, Європейський союз і Японія - концентрує основну частку загального обсягу вивезення і ввезення інвестицій. У рамках самої тріади йде інтенсивний рух ка-питала, активними учасниками якого є ТНК, яким належить 90% прямих зарубіжних інвестицій.
Розподіл обсягів прямих інвестицій між різними групами країн виглядає наступним чином: близько 65% припадає на індустріально розвинені країни, більше 30% - на країни, що розвиваються і менш 5% - на країни Центральної та Східної Європи (включаючи Росію).
В даний час відбувається поступове зміна основних умов міжнародної економічної діяльності. Суть цих змін у найбільш загальному вигляді полягає в наступному:
виникають умови для більш легкого доступу до іноземних ринків, факторів виробництва за кордоном, широкого вибору способів проникнення на іноземні ринки: торгівля, пряме інвестування, угоди підрядного типу, франчайзинг;
розширення ринків створює сприятливі можливості для економічного зростання компаній, але в той же час посилює конкуренцію в регіональному та глобальному масштабах, спонукаючи фірми до постійного підтримання своєї конкурентоспроможності;
ТНК отримують можливість маневрувати належними їм матеріальними і нематеріальними активами в різних країнах, домагаючись їх максимально ефективного використання в інтересах всієї структури;
змінюється порівняльне значення різних факторів, що впливають на розміщення прямих іноземних інвестицій (так , із загальним зниженням тарифних і нетарифних бар'єрів роль даного чинника з позицій його впливу на напрямок інвестицій зменшується, в той же час зростає значення таких факторів, як стан інфраструктури, відмінності в загальних витратах, адміністративні та податкові умови для діяльності іноземного капіталу).
Можливості залучення іноземних інвестицій багато в чому залежать від того, які умови для діяльності іноземних інвесторів створені в приймаючій країні, наскільки сприятливий її інвестиційний клімат.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz