§ 2. Інвестиційний клімат: основні компоненти, проблеми визначення
сприяння закордонним капіталовкладенням в стра - нах-інвесторах;
сприяння співпраці в галузі міжнародного інвестування на багатосторонній основі;
здійснення міжнародного інвестування на двосторонній основі.
Інвестиційна політика в приймаючих країнах по відношенню до іноземного капіталу характеризується різною спрямованістю: залучення іноземного капіталу для розвитку національної економіки; обмеження припливу іноземного капіталу; недопущення іноземного капіталу.
Інвестиційна позиція - співвідношення активів, якими країна володіє за кордоном, і активів, якими володіють іноземці в даній країні.
Методи залучення іноземного капіталу різноманітні за видами, але однотипні в розвинених країнах і країнах. До них відносяться різні стимули: податкові, фінансові пільги і привілеї та ін
Методи обмеження припливу іноземних інвестицій:
обмеження на частку участі в акціонерному капіталі, що надається іноземним фірмам ;
встановлення особливого державного контролю за участю іноземного капіталу в розробці надр і природних природних ресурсів;
визначення обов'язкової частки участі національного державного або приватного капіталу в підприємствах, що створюються іноземними фірмами у змішаних товариствах;
проведення заходів, спрямованих на використання певної частини прибутку іноземних підприємств для внутрішніх потреб країни, що розвивається шляхом оподаткування;
обмеження при видачі ліцензій;
вимога щодо зайнятості, обсягу запозичень на місцевому ринку, а також використання національних стандартів продукції, правил ведення бухгалтерської звітності, документації;
вимоги щодо порядку реєстрації, проведення концесійної політики та ін
Інвестиційний клімат - умови для середньострокового або довгострокового вкладення капіталу в різні галузі цієї країни чи регіону (табл. 2).
Таблиця 2
Складові інвестиційного клімату
Інвестиції характеризуються потенційною вигодою і ризиком. При визначенні інвестиційного потенціалу
враховуються основні макроекономічні, соціально-де-демографічного та інші характеристики. Виділяють такі основні фактори:
ресурсосирьевой;
трудової;
виробничий;
інноваційний;
інституційний;
інфраструктурний;
фінансовий;
споживчий.
Кожен з них розраховується як зважена сума ряду статистичних показників, а загальний інвестиційний по-тенціал визначається як зважена сума приватних потенціалів.
Величина інвестиційного ризику відображає вірогідність втрати інвестицій і доходу від них. Розрахунок ризику здійснюється аналогічно розрахунку інвестиційного потенціалу. В якості основних складових розглядаються наступні види ризику:
економічний (тенденції в економічному розвитку);
фінансовий (ступінь збалансованості бюджету і стан фінансів підприємств);
політичний (поляризація політичних симпатій населення за результатами парламентських виборів, легітимність влади);
екологічний (рівень забруднення навколишнього середовища, включаючи радіаційне);
кримінальний (рівень злочинності з урахуванням важки-сти злочинів і масштабів економічної пре-злочинності); - законодавчий (юридичні умови інвестування в ті чи інші сфери або галузі, порядок використання окремих факторів виробництва, податкові пільги, митний режим). Критерії доцільності інвестування:
очікувана прибутковість активу за період обігу; - рівень ризику недоотримання доходу; джерела ризику; стан фондового ринку. Інвестиційний процес - розгорнута в часі реа-лізація інвестиційного проекту. Початком інвестиційного процесу є прийняття рішення про інвестиції, а кінцем - або досягнення всіх поставлених цілей, або вимушене припинення здійснення проекту.
Інвестиційний проект передбачає планування в часі трьох основних грошових потоків: потоку інвестицій, потоку поточних (операційних) платежів і потоку надходжень. Ні потік поточних платежів, ні потік надходжень не можуть бути сплановані цілком точно, оскільки немає і не може бути повної визначеності щодо майбутнього стану ринку. Ціна і обсяги реалізованої продукції, ціни на сировину і матеріали та інші грошово-вартісні параметри середовища за фактом їх здійснення в майбутньому можуть сильно різнитися з передбачуваними плановими значеннями, які оцінюються з позицій сьогоднішнього дня.